Економічне виховання в родині

Економічне виховання дитини ─ це проблема, яка від початку цілком покладена на плечі родини. Ази сімейної економіки та господарювання діти засвоюють за зразком сімейної моделі, наслідуючи власних батьків, впроваджуючи всі набуті знання в практику. Так виховувалися безліч поколінь, але слід врахувати нинішнє стрімке становлення механізмів економічних відносин, а разом з тим й утворення певного стилю економічної культури. 

 З самого раннього віку дітки з відкритими очима заглиблюються в яскраву телевізійну рекламу і люблять її більше ніж мультики або казки. Ще не вміючи до пуття говорити, дитина просить батьків щось купити їй, коли стоїть біля вітрини магазину, а тато з мамою несвідомо, але вже дають малюку перші уявлення про вартість («… це дорого коштує»), про гроші (« …ми не заробили стільки грошей…»). Елементарні знання з економіки дитина отримує на побутовому рівні ─ у спілкуванні з однолітками обговорюючи свої або чужі покупки, коли чує розмову батьків про планування сімейного бюджету, абсорбуючи в собі інформацію, що надходить з телевізора.

Питання про економічну освіту дітей було і є актуальним.

     1. Розповідайте дітям про свою роботу.

Малюки не усвідомлять зв’язок між пра­цею і грошима, якщо не будуть знати, ким працюють їхні батьки, як заробляють гроші на життя. Діти мусять розуміти, що робота має не тільки подобати­ся — вона повинна “годувати”.

2. Не приховуйте від дітей своє матеріальне становище.

Звісно, малюкові немає потреби занурюватися в усі нюан­си сімейного бюджету, але варто пояснити дошкільникові, куди йдуть гроші. Навчіть його зіставляти бажання з мож­ливостями, миритися з деякими обмеженнями.

3. Не привчайте дітей до надмірностей.

Неприпустимо, коли дитина мало не щодня отримує від вас подарунки і ні в чому не знає відмови. Навчіть малюка обмежувати бажання.

4. Формуйте у дошкільника розумні потреби. Слухаючи дитячі “я хочу”, частіше запитуйте: “А навіщо тобі це?”. Не поспішайте задовольняти бажання, адже отримуючи все на першу вимогу, малюки переходять межу розумного.
5. Навчайте дітей ощадливості.

Не залишайте без уваги зіпсовані предмети, зламані іграшки, розірвані книги. По­кажіть, як можна їх полагодити, продовжити термін служ­би пошкоджених предметів/

6. Допоможіть малятам усвідомити вартість речей.

Діти не мають звикати до того, що усі поламані іграшки автома­тично замінюються новими. У кожній речі малюки мусять бачити цінність. Адже її хтось створив своєю працею.

7. Залучайте дітей до роботи по дому.

Дошкільник може займатися домашньою роботою нетривалий час, тому, даючи доручення, розраховуйте сили дитини. Поступово у неї розвинеться самодисципліна, і дитина буде виконувати навіть нецікаву роботу. І хоча робота малюка не доскона­ла, не забувайте його заохочувати.