Ігри-вправи для підвищення самооцінки і набуття соціальної впевненості

Мій безмовний товариш

Діти приносять з дому улюблені іграшки, сідають півколом, тримаючи іграшку в руках. По черзі вихо­дять на середину й описують свою іграшку (м’яка, тверда, в які ігри з нею грають, за що люблять цю іграшку, чим вона відрізняється від інших). Потім розповідають про себе від імені своєї іграшки (чи хороший господар, охайний, слухняний, турботли­вий, за що його любить). Дорослий уважно слухає і спрямовує емоції, настрій, самооцінку малят у позитивне русло.

Вчимося довіряти

Учасники сидять на стільчиках півколом, ведуча пропонує їм вибрати собі пару — товариша, якому вони могли б довіритися. У кожній парі дорослий зав’язує комусь одному очі хустинкою. Діти прохо­дять перешкоди, заздалегідь підготовлені вихователем. Дитина з не зав’язаними очима попереджає свого товариша про перешкоди, шепочучи на вуш­ко: підніми ногу, опусти, переступи, йдемо вправо, вліво, пройдемо навприсядки тощо. Потім дорослий зав’язує хустинкою очі іншій дитині з пари і змінює перешкоди.

Відгадай, про кого йдеться

Про кожну дитину педагог чи психолог завчас­но продумує позитивну характеристику і по черзі розповідає, а малята відгадують, про кого йдеть­ся. Наприклад: “Ця дівчинка — гарна помічниця, так виразно розповідає вірші, завжди має охайний ви­гляд. У неї такі щирі блакитні оченята… Вчора вона допомогла прибрати в ігровому куточку…”. Коли діти здогадалися, про кого розповідав до­рослий, та дитина виходить, стає на «п’єдестал», і всі їй аплодують.

Шукаємо скарб

Дорослий готує дві широкі ємкості: одну напов­нює піском на половину, в іншій — засипає лише дно. У першу ємкість ховає різноманітні малі пред­мети (іграшки) за кількістю дітей. Пропонує маля­там опустити руки в пісок, знайти предмет, описати його (твердий, м’який, круглий, з гострими кутами), не витягаючи руки з піску. Інші діти мають відга­дати предмет за описом. Після цього дитина діс­тає свою знахідку, показує її всім і кладе у другу ємкість. З цих предметів малята викладають колек­тивну композицію.

Подарунок

Ведучий пропонує зробити подарунок товаришу і роздає всім малятам по конверту. Кожен учасник підходить до столу, на якому розкладені різні кар­тинки, вибирає будь-яку з них, кладе в конверт, за­клеює його та дарує товаришеві зі щирими словами привітання. Коли всі конверти потрапили до своїх адресатів, діти дістають подарунки, розглядають їх, діляться своїми враженнями.

Знайди собі друга

Дорослий прикріплює до стільчиків повітряні кульки різних кольорів, пропонує дітям обрати з них собі друга. Пояснює, що для того, щоб кулька була добрим другом, вона має добре вас відчувати, тому важливо вибрати ту, яка найбільше подобаєть­ся, підійти до неї, доторкнутися, сісти на стільчик і тихесенько розповісти їй щось про себе, про свій настрій, бажання, страхи, невдоволення, тривоги. Після цього фломастером намалювати їй обличчя з відповідним настроєм.

Казкова країна для друзів

Дорослий спонукає малят пофантазувати, де могли б жити їхні нові друзі — повітряні кульки, про­понує разом намалювати для них Чарівну країну. Діти виконують колективну роботу під музичний супровід. Потім за малюнком розповідають про на­мальовану і придуману країну. На аркушах паперу діти обводять свої долоньки, розфарбовують за ба­жанням. Дорослий їх вирізає, прив’язує до кульок. Діти випускають кульки у вікно, щоб летіли в Чарівну країну. Проводжають їх добрими і теплими словами, спостерігають, як кульки на прощання “махають” їм долоньками. Почуття і настрій педагогів безпосередньо впливають на формування емоційно сфери дитини, її відчуття світу і себе.