Як боротися з дитячою істерикою?

Кожен з батьків коли-небудь обов’язково стикався з цим, не самим приємним моментом з життя дитини — істерикою. Губи затремтіли, на очах з’явилися сльози, почувся несамовитий крик. І потім кілька хвилин (а іноді й довше) — усе на одній і тій же високій ноті. Таке може вивести з себе не тільки ласкаву й люблячу маму, але і вічно незворушного і спокійного тата.

А якщо істерика трапилася в людному місці (кафе, магазин, ігрова площадка), то ефект збільшується в багато разів. Але давайте не будемо виходити із себе, а замість цього спробуємо розібратися спочатку в причинах такої поведінки дитини.

По-перше, дитина в більшості випадків не хоче і не вміє чекати. Всі бажання, які у нього з’явилися, йому хочеться реалізувати негайно. А дуже часто це неможливо. І ми з вами це розуміємо. А от дитина — ні. Він розуміє тільки те, що рішенням батьків його бажання залишилися невиконаними. Причому з дитиною у віці 2 — 4 року прийом з поясненням причин зазвичай не проходить. Наші пояснення не можуть замінити для нього бажаного.

По-друге, дитина не завжди може сформулювати те, що йому хочеться. Це особливо характерно для дітей двох-трьох років. Звичайно, якщо дитині хочеться сік або цукерку, то проблем не виникає. Але часто потреби дитини можуть випереджати його розмовні здібності. У результаті батьки банально не розуміють, чого хоче їх чадо, зате чадо розуміє, що йому знову відмовили. І знову істерика.

Ситуацій, в яких починається істерика може бути дуже і дуже багато, але суть весь час залишається однією і тією ж — бажання дитини не були виконані. Так що ж робити? Кидатися виконувати всі мислимі і немислимі бажання дитини? Цікаво. Навіть у тому випадку, якщо у вас є можливість виконати всі його забаганки, не варто цього робити під тиском істерики. Дитина дуже швидко зрозуміє, що це хороший спосіб управління батьками, і тоді вам доведеться витримувати такі бурхливі прояви нові бажання ще дуже і дуже довго.

Непогано було б навчитися запобігати істерики. У деяких випадках це неможливо, але іноді все ж таки вдається. «Станом ризику» для дитини в цій ситуації є перезбудження або перевтому. До вас приходило багато гостей? Ви вибралися на велелюдне шоу? Або просто каталися по річці на катері? Імовірність того, що станеться істерика, в цьому випадку зростає. Як пом’якшити ситуацію? Нехай дитина послухає спокійну казку або подивиться красивий, з не дуже динамічним сюжетом, мультфільм. Можна просто посидіти і поспілкуватися з дитиною, пограти в спокійну, повільну гру.

Ще одна ситуація, коли істерика дуже ймовірна — у дитини не виходить якесь складне для його здібностей дію. Наприклад, не стикуються між собою панельки конструктора, розсипається побудована з кубиків башта, не вдягається плаття на ляльку. Тут дитині потрібно обережно і ненав’язливо допомогти. Саме допомогти — робити що-небудь за нього не потрібно. Не підриває віру дитини у власні сили. Ніколи не забувайте про те, що дитина — це вже особистість, хоча ще не повністю сформувалася.

Тепер, коли ми трохи розібралися в причинах такої поведінки дитини, перейдемо до того, як же боротися з дитячою істерикою. Відразу скажу, що не можна ні в якому разі кричати на дитину або карати його. Цим його можна тільки збурити. Самий простий і дієвий спосіб — це ігнорувати істерику повністю. Дитині обов’язково потрібен глядач і слухач. І, як будь-якій акторові, вкрай важлива реакція цього глядача. А якщо реакції не слід ніякої, то з часом істерики будуть відбуватися все рідше і рідше. Не слід очікувати, що це відбудеться швидко. Навпаки, перший час дитина буде подвоювати старання. Саме на цьому етапі важливо не піддаватися на провокації, зберігати самовладання. І тоді ви побачите, що істерика поступово перестає бути для вашої дитини інструментом впливу на вас

Як вірно сварити дитину?

           Як зробити, щоб ваше маля реагувало на заборону, і вам не доводилося перехоплювати занесену для удару руку? Вимовляєте «немає» або «стій» спокійним суворим голосом. Якщо малюк послухався, він молодець і потрібно його заохотити, адже цей прояв його власного самоконтролю. Обов’язково хваліть за те, що зупинився, послухався, і тільки в останню чергу робіть висновок про те, що битися не можна. Звучить приблизно так: «Сергійко, не можна!.. Молодець, кинув палицю, маму послухався… Ти ж знаєш, що кривдити дітей не можна». У дітей коротка пам’ять, і через годину після події безглуздо влаштовувати “розбір польотів”, вичитуючи забіяку. Якщо відразу покарати неможливо, відмовтеся від  покарання зовсім. Не читайте мораль, не пропонуйте подумати на тему: «А тобі сподобається, якщо тебе вдарять!» Маленькі діти, через невміння абстрактно мислити, однаково не розуміють, до чого все це. Іноді забіяки «жаліють» скривджених, просять вибачення автоматично, тому, що мама наказала, — і через хвилину замахуються знову. Така поведінка заслуговує покарання, а краще покарання в цьому випадку — ізоляція. Відразу ж після удару без зайвих розмов ведете або несете маля подалі від інших дітей. Тривалість і спосіб ізоляції залежать від темпераменту дитини, від ваги провини, того, наскільки завзято маленький забіяка повторює свої спроби. Якщо сьогодні за бійку мама лає, а завтра не звертає на неї уваги, дитину це спантеличує. Карайте за будь-який прояв агресії, без виключень. Відповідати силою на силу недобре, це всі знають. Але що робити, якщо кривдник вашої дитини не йде на контакт, ні з вами, ні навіть із власними батьками? Або агресія проявляється зненацька. Або ви в перший (і, можливо, в останній) раз у житті бачите маленького хулігана, тому будувати відносини ніколи, а втекти немає можливості? Залишається одне – вчити свою дитину давати здачі. Важливо пояснити, що задиратися першим недобре, а от відповісти на удар треба вміти.Вдома розіграйте напад і захист по ролях: розберіть, коли можна вирішити конфлікт мирним шляхом – дати пограти у свої іграшки, поступитися місцем на гойдалці, – а коли необхідно постояти за себе. Нехай дитина відчує, що ви не схвалюєте бійку, але в цьому випадку ви на його боці. Поясніть за допомогою гри різницю між атакою й обороною. Тепер ми знаємо, що робити, якщо дитина б’ється, штовхається.

Залишити відповідь

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.