Методичні рекомендації до моніторингу з валеології

Із впровадженням нової редакції Базового компонента дошкільної освіти України проблема педагогічного моніторингу та діагностики залишається однією з актуальних проблем сьогодення. Вивчаючи питання з валеологчного виховання дошкільників постало питання виявлення рівння знань та умінь дошкільників з заданої теми.

Орієтуючись на посібник «Моніторинг основних компетенцій дітей старшого віку» (автор М.Л. Кривоніс та Дроботій0, були внесені деякі зміни до змісту моніторингових досліджень та критерії аналізу відповідно до умов дошкільного закладу та вимог сьогодення.

Моніторинг дозволяє зрозуміти педагогу чи у правильному напрямку він здійснює свою діяльність. Цей метод надає можливість, по-перше, оптимізувати процес індивідуального розвитку; по-друге, забезпечити реальне визначення результатів розвитку та навчання; по-третє, керуючись обраними критеріями, звести до мінімуму помилки в оцінюванні сформованої компетентності дитини.

Головна мета моніторингу отримати не стільки якісно нові результати, скільки оперативну інформацію про реальний стан і тенденції змін об’єкта діагностування для корекції педагогічного процесу.

Зазначимо, що поняття «зона найближчого розвитку» ввів JI. С. Виготський: «Суттєвим є не стільки те, чого дитина вже навчилась, скільки те, чого вона здатна навчитися, а зона найближчого розвитку й визначає можливості дитини щодо опанування того, чого вона ще не опанувала, але може опанувати з допомогою, з підказкою дорослих, у співпраці».

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ЗАПОВНЕННЯ ТАБЛИЦІ
Пропонований діагностичний матеріал поділений на групи відповідно до розділу «Особистість дитини» відповідно до змісту освіти нової редакції БКДО. Виділено 5 рівнів аналізу компетентності дитини: високий, достатній, посередньо достатній, мінімальний, критичний або не сформований. Система оцінювання від 0 до 4-х балів. Критерії розроблено на основі результатів освітньої роботи з дітьми старшого дошкільного віку та норм, поданих у новій редакції БКДО.

Незважаючи на великий обсяг моніторингових завдань, обстеження не займе в педагога багато часу. З метою ефективного використання часу вихователя багато спостережень проводять протягом дня у природних для дитини умовах; деякі завдання можна проводити у вигляді міні-занять із кількома дітьми або з підгрупою; деякі критерії відстежують під час аналізу процесу певної діяльності дитини та результатів цієї діяльності.

Зазвичай усі завдання пропонують дитині в ігровій формі, залежно від теми завдання, його особливостей і, звичайно, від індивідуальних особливостей самої дитини.

Педагог, проаналізувавши певний напрям моніторингу, заносить дані в картку вивчення. Для зручності заповнення картки рекомендуємо позначати рівні сформованості компетентності дітей літерами:

В високий рівень; Д достатній рівень; П – посередньо достатній; М мінімальний рівень; К — критичний рівень.

За результатами моніторингу виставляють бали за кожний критерій і обчислюють загальний бал, тобто суму всіх отриманих дитиною балів за один період обстеження. За загальним балом визначається індивідуальний рівень сформованості компетентності кожної дитини. Щоб визначити рівень сформованості компетентності групи з певного напряму, підраховують загальний бал у вертикальному стовпчику. На основі цих результатів можна побудувати діаграми сформованості всіх показників. У «примітки» за необхідності заносять індивідуальні особливості дитини (медичний діагноз, особливості темпераменту тощо). З метою проведення самоаналізу та саморегуляції визначають фактичну та відсоткову кількість дітей за рівнями. Відсоток обчислюється за такою схемою:

ФКД : ЗКО X 100,

де ФКД — фактична кількість дітей, які показали певний рівень, ЗКО — загальна кількість обстежених дітей.

Наприклад, якщо високий рівень показали 4 дитини, а ви обстежили 20 дітей,
то
4 : 20 X 100 = 20, тобто 20 % дітей показали високий рівень.

Визначивши якісний рівень моніторингового вивчення, педагог у висновках та пропозиціях позначає для себе, з якими дітьми необхідно посилити індивідуальну роботу (особливо низький та критичний рівні), до яких треба застосовувати більш диференційований підхід (високий рівень). Під час обстеження у II кварталі та за рік педагог звертає увагу на динаміку — збільшились чи зменшились показники кожної дитини і групи взагалі — та вказує причини змін показників. Під час проведення аналізу слід визначити подальшу роботу, надати рекомендації батькам. Методист у своїх рекомендаціях може звернути увагу на рівень розвитку певної дитини або групи в цілому; може зазначити, яких спеціалістів треба залучити до розв’язання тих чи інших питань.

Моніторинг не лише дозволяє визначити певні рівні компетентності дитини, додатково її розвинути, а й допомагає педагогам побачити «зону найближчого розвитку» дитини і створити для неї індивідуальний розвивальний «маршрут».

Залишити відповідь

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.