Мета: розкрити дітям значення книги в житті людини, ознайомити з історією її виникнення; вчити висловлювати свої міркування про улюблені книжки; розвивати діалогічне мовлення; збагачувати словник дітей словами: друкарня, книгарня; виховувати любов до книги, бережне відношення до неї.
Хід заняття
Організація дітей.
Вовк. Ох – ох. Так довго чекаю свого обіду, старий я. Бігати по лісу не можу, ноги болять. Ось уже й палицю взяв. Ох – ох – ох. Хтось іде.
Червона Шапочка співає пісню.
Вовк вибігає і стає перед Червоною Шапочкою.
Вовк. Добрий день, дівчинко. Як тебе звати?
Червона Шапочка. Добрий день, Вовчику. Я – Червона шапочка.
Вовк. Знаю, знаю. Це ти несеш бабусі смачний пиріг і горщик масла. От смачний буде в мене обід.
Червона Шапочка. Ні, Вовчику, сьогодні я не йду до бабусі. Я іду до казкової школи, бо хочу навчитися писати і читати. А як навчуся, то буду читати бабусі книги, газети, казки. Бабуся моя старенька і не може сама читати. До побачення, Вовчику.
Вовк. Ох, їсти мені хочеться. Почекаю, може ще хто прийде (сідає на пеньок).
Заходять троє поросят.
Вовк. А це що таке? Хто заважає мені відпочивати? Я дуже злий і голодний вовк.
Ніф-Ніф. Вибач нам, Вовчику, ми не знали, що ти відпочиваєш.
Наф-Наф. Ми поспішаємо до казкової школи, щоб навчитися читати і писати, бо нам подарували книгу, де розповідається, як побудувати гарний, теплий будинок, а ми не можемо прочитати. Може ти нам прочитаєш?
Вовк бере книгу, вертить її в руках.
Вовк. Ні, я не можу.
Нуф-Нуф. От бачиш, нам слід поспішати, бо скоро зима і нам треба побудувати будинок. (Разом) До побачення.
Вовк. І цей обід пішов від мене. Ох – ох – ох. (Сідає на пеньок).
Заходить лисичка і співає.
Вовк. Добрий день, Кумонько. Куди це ти так поспішаєш?
Лисичка. Добрий день, Вовчику. Я поспішаю до казкової школи.
Вовк. Що ти там забула? Ти й так хитра та мудра. І Колобка з’їла, мене обдурила, так, що хвоста позбувся.
Лисичка. Не кажи, Куме. А чи ти забув, як мене перехитрив Котик в казці «Котик і Півник»? Зайвий розум мені не завадить. Прощавай. Мені ніколи.
Вовк. Може й собі податися до школи та навчатися мудрості. Навчуся читати, писати, прочитаю багато книжок, тоді Лисичка не схитрує мене ні в одній казці.
Виходить. Залітає Сорока.
Дитина. Ви чули, ви чули, сьогодні в казковій школі свято.
Заходять діти разом з Совою.
Сова. Шановні друзі, сьогодні в нас свято. Свято Книги. Ми багато чому навчилися в нашій казковій школі. Ми вміємо читати, писати, малювати і шанувати книгу. Книга нас вчить, як на світі жити. А які ще прислів’я ви знаєте про книгу?
Діти. Хто багато читає, той багато знає.
Книга – ключ до знань.
Книга твій друг, без неї як без рук.
Читання – ось краще навчання.
Книга добру навчить, від дурного відверне.
Книги читати – усе знати.
Книга корисна, коли її читають.
Сова. Шановні друзі, давайте пригадаємо, що ми знаємо про книгу. Як називають людину, що пише казки, вірші, оповідання.
Діти. Письменник.
Сова. Хто малює малюнки до художніх творів?
Діти. Художник.
Сова. Як називається фабрика, де друкують книги?
Діти. Друкарня.
Сова. Як називається магазин, де продають книги?
Діти. Книгарня.
Сова. Як називається будинок книги, де можна взяти будь-яку книгу?
Діти. Бібліотека.
Сова. Пригадайте, як називається улюблена книжка? Про що в ній розповідається.
Розповіді дітей.
Збігають зайчики з книгою
І зайчик. Добрий день, шановні друзі! Ми чули, що у нас сьогодні свято Книги. Ми прийшли поздоровити вас із цим святом.
II зайчик:
Скільки в небі зірочок,
Скільки в лісі квіточок.
Скільки крапель у Дніпрі,
Стільки книг є на землі.
Але ми прибігли попередити вас, що до вас прямує Баба-Яга.
Забігає Баба-Яга.
Сова. Діти! До нас у гості завітала Баба-Яга. Ви здогадалися, з якої казки? Вірно з казки про Івасика-Телесика
Баба-Яга щось шукає.
Сова. Люба бабусю, кого ви тут шукаєте? Івасика-Телесика забрало Лебедятко на крилятка і понесло до батечка та до матінки.
Баба-Яга. Телесика я ще спіймаю, а зараз я ловлю іншого хлопчика, Буратіно. Ви чули про такого. Знаєте, що він надумав? Подарував чарівний ключик дітям, щоб вони змогли багато читати і все про мене знати. Я цього не хочу. (Стукає ногами).
Сова. Вгомонися, шановна бабусю. Краще привітайтесь з нашими друзями. Поздоров їх із святом. Бачиш, скільки гостей до нас завішало. Це наша публіка.
Баба-Яга. Та не бачу я ніякого бублика.
Сова. Та не бублика, а публіка. Тобі, бабусю, теж не завадить навчатись в казковій школі.
Баба-Яга. От ще вигадали. Вчитися. Не хочу вчитися, мені треба впіймати поганця Буратіно. (Вибігає)
Сова. Гадаю їй не вдасться впіймати Буратіно. Адже в нього стільки друзів. Щось гості до нас довго не приходять. (Стук у двері).
Сова. Хто це стукає до нас? (Бере телеграми). Телеграми? Цікаво, хто їх надіслав? Всі телеграми без підписів. Давайте разом спробуємо відгадати, хто ж їх нам прислав. (Читає).
- Дуже засмучена, мишка випадково розбила яйце, прийти не можу.(Курочка Ряба).
- Я від баби пішов, я від діда пішов, незабаром прийду до вас, якщо Лисицю по дорозі не зустріну. (Колобок).
- Рятуйте, нас з’їв Вовк. (Семеро козенят).
- Почастую Лисичку з глечика з вузенькою шийкою і прилечу до вас.(Лисичка та Журавель).
- Обдурю Лисицю і приповзу до вас задом на перед. (Рак, з казки «Коза-дереза»).
- Я просте яйце знесла, знесу золоте і приїду до вас в гості. (Курочка Ряба).
Сова. Що ж, причини поважні, думаю, що всі запрошені не запізняться.
Під музику заходить Королева Книги.
Kоролева Kниги. Ось ми і зустрілися, мої маленькі друзі. Рада вітати вас із святом Книги. Про книгу багато говорить народна мудрість, видатні письменники. Ось наприклад: «Книга – джерело знань», – говорить народна мудрість. «Маленьке віконце, а через нього весь світ видно», – також народна мудрість.
А видатний письменник К.Паустовський писав: «Книги зустрічають нас в ранньому дитинстві й супроводжують все життя. Вони примушують нас чітко, безперервно вдосконалюватись
А ще К.Паустовський висловлювався про книгу так: «Людина, яка вміє читати, – щаслива людина. Вона оточена багатьма розумними, добрими та вірними друзями. Друзі – книги».
А хочете друзі, я вам розповім про те, як і коли з’явилася перша книга. «Давним-давно на землі не було книжок, бо люди ще не вміли їх робити. «Сторінками» найдавніших книжок були стіни печер. Писали на всьому… А ще ці книги були великими та важкими. З часом навчилися робити зручні та легкі книга з телячої чи козячої шкіри. Але вони були дуже дорогими. Люди шукали з чого робити книги, щоб вони були дешевими і простими. І таки знайшли… Це був папірус – болотяна рослина… В Україні писали на корі берези. Справжній папір, на якому ми з вами пишемо зараз, люди навчилися робити дві тисячі років тому. Першу друковану книгу в Україні було видано в 1574 року Іваном Федоровим. Називалася ця книга «Апостол».
«У того багато друзів, у кого найбільший друг-книга» – вчить народна мудрість. Щоб видати гарну книгу, яку я тримаю в руці, треба дуже багато працювати. Тут задіяна велика кількість людей: і письменники, і художники, і друкарі, і продавці. Тому потрібно їх дуже берегти, щоб не сталася така прикра історія, в яку потрапила моя знайома книжка. Ось подивіться.
Інсценівка з книгою.
Kоролева Kниги. Ось бачите, друзі, яка прикра історія трапилася з книгою. А мені цікаво знати чи ви знаєте правила, як слід поводитися з книгою, щоб вона завжди була чистою, охайною, красивою.
Діти. Потрібно брати книгу чистими руками.
Не можна перегинати книжки, від цього випадають сторінки.
Не можна класти у книги олівці, інші предмети, від цього вона рветься.
Не можна загинати сторінки, користуйтеся закладинками.
Не можна читати книги під час їжі. Щоб книга довго служила – обгорніть її.
Kоролева Kниги. Якщо ви будете дотримуватись цих правил – книги у вас будуть жити довго і завжди будуть охайні.
Сова. Дорога нам книга кожна, нам без книг ніяк не можна. Сьогодні у нас свято, то ж давайте святкувати.
Дитина 1:
Книги дружать з дітворою
Полюби їх у житті –
І улюблені герої
Будуть друзями в путі.
Дитина 2.
Сторінки книжок завітних
Всіх нас доброму навчать –
Працювати і учитись,
І Вітчизну шанувать!
Дитина 3.
Хто навчився вже читати,
Має книжку на столі.
Дружба з книгою – це свято,
Не було б його у нас,
Ми б не знали так багато
Про новий та давній час.
Дитина 4.
Коли вмієш сам читати –
Не треба мамі докучать,
А ні благати, а ні чекати,
А просто взяти й почитати!
Дитина 5.
Як зірок угорі, як листя на гіллі –
Стільки книг на землі!
Є великі і малі,
Є легкі та важкі,
На полицях, в столі –
Наші друзі книжки!
Діти виконують пісню про книжку.
Нові коментарі