Ведуча.
Добрий день вам, мої любі!
Зустрічає всіх діток
Наш затишний і веселий,
Наш привітний дитсадок!
Всі його вітають діти:
«Добрий день, садок привітний!»
Щоб в садок щодня ходити,
Дітям треба не хворіти.
Малюкам усім відомо,
Що приємно будь здоровим.
Тільки добре треба знати,
Як здоровим можна стати.
Хочеш ти здоровим бути,
Правило запам’ятай:
Сам про своє здоров’я дбай!
І на плечі лікарів цю турботу не перекладай!
Діти виконують музично-ритмічні вправи «Святковий марш», муз. Н.Леві
Дитина 1.
Щоб міцне здоров’я мати,
Треба добре-добре знати
Дітям правила прості,
Що за змістом – золоті:
Дитина 2.
Щоб нічого не боліло,
Полюбити треба мило!
Часто й чисто руки мити,
Та охайному ходити.
Дитина 3.
Щоб здорові зубки мати,
Слід про них щоденно дбати:
Чистить, ротик полоскати
І твердого не кусати.
Дитина 4.
А ще треба пам’ятати
Нам про карієс зубів,
«Бленд-а-Мед» не забувати,
Щоб не знати лікарів.
Дитина 5.
Овочі та фрукти мити,
Щоб ніколи не хворіти,
Бо мікроби щохвилини
Так і липнуть до людини.
Дитина 6.
Та й волосся причесати,
Щоб красивий вигляд мати.
А в кишені кожну днину
Носову носи хустину.
Дитина 7.
Щоб здоровим довго жити,
Воду слід усім любити,
Мило, щітку, гребінець –
Будеш справжній молодець!
Виконується пісня «Веселий марш».
До залу забігають Муха, Мікроби.
Ведуча. А що це за гості в нас такі?
Мікроб 1.
Ми – мікроби гарні і веселі,
Ми залетіли у вашу оселю.
Ми – мікроби дуже любим бруд,
Знайдемо у вас – оселимося тут.
Будемо шукати хто не вмивався,
З милом не дружив, не розчесався.
Мікроб 2.
Мити не треба вуха, шию, щоки,
Бо з тим вмиванням стільки мороки.
Знову вуха забрудняться
Шия, ніс і щоки…
Час не гайте, сил не тратьте,
Нащо такі муки?!
Мікроб 1.
Стригтись також не потрібно
Марні гроші та слова.
В старості сама собою облисіє голова…
Не люблю коли діти здорові,
Мікроб 2.
Я люблю, коли слабнуть, хиріють,
Коли плачуть від болю і ниють.
От тоді я від щастя аж млію,
Сильний я, коли діти хворіють!
Звертається до дитини
Хочеш дружити зі мною?
Буду я поруч з тобою!
Руки не мий, не вмивайся,
Зуби не чисть, не купайся.
Буду мучить тоді тебе я,
Бо на те я – Мікроб-інфекція!
Муха.
Хто не знає Мухи,
Мухи-набридухи?
Впізнати мене не важко:
Я із крильцями комашка.
Жу-жу-жу, жу-жу-жу!
Я на місці не сиджу.
Не люблю я гігієни,
Гігієна не для мене!
Бачу бруд – я вже тут!
Там де мухи там і бруд.
Всі грязнулі, замазури,
Не чистьохи, нечепури,
Неохайні і брудні
Полюбилися мені.
Разом.
Хто сказав що ми нероби?
Ми розносимо хвороби!
Муха.
Жу-жу-жу! Жу-жу-жу!
Я на місці не сиджу.
Мікроб.
Тра-ля-ля! Тра-ля-ля!
Я Мікроб-інфекція!
Ведуча. Діти, чи потрібні нам такі гості? Чи будемо ми з ними товаришувати? Давайте виженемо їх з нашого садочка!
Муха.
Ой, погані в нас діла!
Подружитися в садочку
Ні з ким не змогла!
Мікроб.
Тут не має замазур
Нечистьох і нечепур.
Разом.
Тут лякають нас і б’ють,
Жити зовсім не дають!
Ведуча.
Отакий дитячий сад –
Гарний приклад для малят:
Де охайно й чисто всюди,
Мух, Мікробів геть не буде!
Діти проганяють Муху і мікробів
Ведуча.
Увага! Увага! Дорослі й малята!
Я хочу про лікаря вам розказати.
Той що лікує птахів і звірят,
Лікує і хитрих і добрих підряд.
Цей лікар у лісі під дубом сидить,
І звуть його всі: «Добрий наш Айболить!»
Ведуча. Виконується пісня з дитячої опери «Лікар Айболить» І. Морозова
Відкрита лікарня у лісі завжди!
І хворі звірята приходять сюди.
Тут можуть кружляти дерева в танку
І чути розмову пташок гомінку.
Дивіться, як гарно, як весело їм.
І ліс, і дерева пташкам рідний дім!
Ведуча. Виконується танок дерев і пташок.
Ось першим зайчатко сюди прискакав,
Він лікарю вушко своє показав.
Зайчик.
Добрий лікарю Айболить,
Вушко в мене так болить…
Хитра лиска лапкою
Вушко ось подряпала.
Я ледве вирвався й побіг,
До тебе мчав я з усіх ніг!
Айболить.
Зараз твоє вушко буду лікувати,
А потім морквинкою тебе пригощати.
Ти будеш веселий, здоровий, прудкий
І знову стрибатимеш ти залюбки.
Забігає Зайчиха
Зайчиха. Куди ти, синку, мій подівся?
Де ти, любий загубився?
Я майже ліс весь прострибала –
Усе тебе, зайча, шукала.
Зайчик.
Мамо, мамо, не журись! Ось на мене подивись –
Я щасливий, я радію,
Знов стрибати я умію.
Лисиця хитра мене схопила,
Лисиця ледь мене не з’їла.
Я був кволий, я був хворий,
А тепер уже здоровий!
Айболить полікував,
І я знов здоровим став.
Зайчиха.
Спасибі, лікарю, сто раз,
Що зайченятко моє спас!
Зайчиха і Заєць танцюють
Ведуча.
Ось перевальцем входить ведмідь,
У нього від меду зуб дуже болить.
Ведмідь щоку замотав
І в лікарню причвалав.
Ведмідь.
У-у-у-у! Зуб дуже болить!
Скоріш полікуй мене, Айболить!
Ой-ой-ой! Меду діжку вчора з’їв,
Ось тому і захворів. Ой-ой-ой!
Цілу ніч ходив, стогнав,
Цілу ніч ревів, не спав!… У-у-у-у!
Айболить.
Менше меду їж, Ведмедю,
Тож не будеш так ревіть.
Зараз буду лікувати,
Тільки прошу помовчати.
Ось тобі паста і щітка зубна,
Щодня знадобиться для тебе вона.
Зуби чистить кожен день не забувай.
А зараз додому йди. В ліжко лягай!
Ведмідь. (Шепеляво)
Шпашибі тобі, лікарю!
Все буду пам’ятати.
Я буду чистить зуби, як лягати спати.
Айболить.
Досить вже, не розмовляй,
Кажу: йди, в ліжечко лягай!
Будь здоровий, прощавай!
Ведуча.
Прибігла лисиця й почала хитрувати,
Не хоче, руда, всю правду сказати:
Що в ранці вона півня гарного вкрала
І бідолаху в комору сховала.
Та півень побив дзьобом гарно їй бік,
А потім цей півничок вирвався й втік.
Лисиця.
Айболите, поможи!
Що робить мені, скажи…
Я зачепилась за сучок
І поранила бочок.
Треба швидше щось робити,
Бо не можу більш терпіти! Ой-ой-ой!
Айболить.
Кажеш – бік подряпаний?
Ану, покажи!..
Тільки всю правду мені розкажи.
Ось велика ранка, ось маленька ранка,
З ким це, рудохвоста, билася ти зранку?
Лисиця.
Хіба ж це я? Це півень бився!
За мною він аж в ліс гонився!
Крилами бив, боки дзьобав,
Мало хвоста мені не відірвав!
Айболить.
Ну, насмішила ти мене, кума!
Цю байку ти придумала сама?
Ти ж у курятнику сьогодні побувала,
Та півника того сама і вкрала.
Не вдалося тобі з нього суп зварити,
Півень дужий, зміг лисицю побити!
Лисиця.
Я про нього як згадаю,
Так від жаху помираю!
Айболить.
Лиско, часу ти не гай,
Іди лікуйся, в ліжко лягай!
Ведуча.
Ось і вовк іде, кульгає,
В лапі палицю тримає.
Щось дуже вовкові болить,
Шкура на ньому аж тремтить!
Вовк.
Вельмишановний лікарю Айболить!
Ходити не можу – лапа болить.
На мене була страшенна атака,
У бійці мене покусала собака.
Вона, як скажена, на мене кидалась,
Зубами, як лезом, страшенно кусалась,
А потім прибігло собак ще багато
І всі вони кинулись в бійку завзято.
Не лай мене, лікарю, образ не кажи,
Я прошу, швиденько мені поможи!…
Айболить.
Так-так, полікую, ходитимуть ноги,
Але, вибачай, шкутильгатимеш трохи.
Тому, вовче, постарайся –
З собаками більше не задирайся!
Ведуча.
Ось киця Мурка іде і нявчить,
Дуже в неї животик болить.
Учора багато мишей наловила,
Та зразу кицюня всіх мишок і з’їла!
Киця.
Врятуй мене, лікарю, я помираю!…
Що сталось сама я не знаю…
Температура висока, все в мене болить.
Скоріше спаси ти мене, Айболить!
Айболить.
Тобі, дорогенька, я хочу сказати:
Міру в усьому повинна ти знати.
Хіба ж можна так об’їдатись?
Треба дієти, Кицюню, триматись!
Попий молочка, термометр тримай,
Мої поради запам’ятай!
Киця.
Справді, мені легше стало,
Вже нічого не болить,
Я б з тобою станцювала б,
Любий лікар Айболить!
Айболить.
Добре, тільки перед тим, як танцювати,
Треба розминку для всіх влаштувати.
Діти виконують рухи відповідно до слів тексту
Ведуча.
По-одному, по-порядку,
Ми виходим на зарядку!
Рівно плечі, вище ніжки,
Ми йдемо уздовж доріжки.
А тепер по стежці біжки
Замелькали наші ніжки,
Все скоріш, все скоріш,
Замелькали веселіш.
Ми присядем край доріжки –
Спочивають наші ніжки…
Підвелись, перезирнулись,
Танцювати заманулось.
Всі ми любим танцювати,
І стрибати, і кружляти,
Ще й навприсядки давай
Присідай. Не відставай!
Настрибались наші ніжки,
Притомилися ми трішки.
Годі гратись, танцювати,
Будемо відпочивати.
Звірі.
Будемо здорові, не будемо хворіти!
З лікарем нашим всі будем дружити!
Тут – у лісі, на галявці розпочнем веселі танці!
Діти виконують «Парний танець», на хорв. нар. мел., обр. В.Герчип
Ведуча.
Ми вам казку показали,
Щоб усі запам’ятали:
Для того, щоб міцне здоров’я мати,
Треба завжди про нього дбати.
Тепер візьмемось за руки,
Поведемо ми танок.
Хай лунають пісні звуки
І танцює весь садок!
Хто дружити з рухом буде,
Про хвороби враз забуде!
Діти виконують пісню «Ми роду козацького діти», муз. О. Залеського, сл. Д. Комілевської.
Нові коментарі