Розвиток дрібної моторики рук у дітей дошкільного віку

 

Учені-дослідники підтвердили тісний зв’язок розвитку м’язів руки дитини з розвитком її мови й мислення. Високий рівень сформованості дрібної моторики дитячих пальців забезпечує також  достатній рівень пам’яті, уваги й готує руку до письма. Дрібна моторика рук пов’язана з розвитком лівих скроневих і лівої лобової ділянок  головного мозку, які відповідають за формування багатьох психічних функцій. В. Сухомлинський справедливо стверджував: «Розум дитини – на кінчиках її пальців». Початок розвитку мислення дає рука. У процесі діяльності м’язи рук виконують три основні функції: органів руху, органів пізнання, акумуляторів енергії (і для самих м’язів, і для інших органів). Якщо дитина торкається якогось предмета, то м’язи й шкіра рук у цей час «вчать» очі й мозок бачити, сприймати дотиком, розрізняти, запам’ятовувати. Рука пізнає, а мозок фіксує відчуття й сприйняття, поєднуючи їх із зоровими, слуховими й  нюховими в складні інтегровані образи й уявлення. Процес психічного розвитку відбувається за умови високої рухової активності дітей. При регулярному виконанні перехресних рухів утвориться велика кількість нервових волокон, що пов’язують півкулі головного мозку і сприяють розвитку вищих психічних функцій. Мозолисте тіл, що координує роботу обох півкуль, інтенсивно розвивається до семирічного віку. Для розвитку міжпівкульної взаємодії можна виконувати вправи за участю м’язів рук.

Рівень розвитку мовлення залежить від ступеня сформованості дрібних рухів пальців рук. На основі обстеження дітей була виявлена закономірність: якщо розвиток рухів пальців рук відповідає віку, то й мовний розвиток – у межах норми, якщо розвиток рухів пальців рук відстає, то затримується й мовний розвиток, хоча загальна моторика при цьому може бути нормальною й навіть вище норми.

Тренування рухів пальців і кисті рук є найважливішим чинником, що стимулює мовний розвиток дитини, сприяє поліпшенню артикуляційних рухів, підготовці руки до письма, що не менш важливо, є потужним засобом, що стимулює працездатність кори головного мозку, а отже розвиток мислення дитини.

Є певні вікові особливості розвитку дрібної моторики рук:

1-2 роки. Дитина тримає два предмети в одній руці; креслить олівцем, перевертає сторінки книги. Ставить один на одного від 2 до 6 кубиків.2-3 роки. Відкриває ящик і перекидає його вміст. Грає з піском і глиною. Відкриває кришки, використовує ножиці, фарбує пальцем. Нанизує намисто.

3-4 роки. Тримає олівець пальцями, копіює форми кількома рисами. Збирає й будує будівлі з 9 кубиків.

4-5 років. Малює олівцями або кольоровою крейдою. Будує будівлі більш ніж з 9 кубиків. Складає папір більш ніж 1 раз. Визначає предмети в мішку на дотик, ліпить з пластиліну (від 2 до 3 частин), шнурує черевики.

Пальчикові ігри допоможуть дітям:

 зробити ривок у розвитку мовлення – поліпшити вимову й збагатити лексику;

 підготувати руку до письма;

 розвинути увагу, терпіння, так зване внутрішнє гальмо – уміння стримуватися саме тоді, коли це необхідно;

 стимулювати фантазію, виявляти творчі здібності;

 навчитися управляти своїм тілом, почуватися впевнено в системі «тілесних координат», що усуне можливість появи неврозів.

Період від 2-х до 3-х років – надзвичайно відповідальний етап в житті дитини, зокрема, в ї інтелектуальному та пізнавальному розвитку.

Як відомо, органом мислення, органом всієї розумової діяльності людини є мозок. У процесі розвитку дитини, коли відбувається ріст мозкових клітин, їх оформлення, коли швидко ростуть нервові волокна – провідні шляхи, які зв’язують мозок з органами почуттів та з м’язами, під час скорочення яких відбуваються різні рухи, приріст маси мозку має велике значення. Найбільш інтенсивне збільшення мозку в ранньому та молодшому дошкільному віці свідчить про те, що саме в цей час діти розвиваються особливо швидко. І дійсно, як багато знань та вмінь набуває дитина протягом перших трьох років свого життя! Вона навчається дивитися і слухати, розмовляти, схоплювати предмети і діяти з ними, стояти, ходити, бігати, стрибати, спускатися і підійматися сходами. А ще дитина оволодіває численними навичками – користуватися ложкою, пензликом, олівцем та багатьма іншими предметами.

Пам’ять дитини збагачується величезною кількістю знань про кольори і звуки, про явища і об’єкти природи, властивості різноманітних предметів і продукти праці людей. Малюк пізнає простір і час, оволодіває мовленням, вчиться спілкуватися з дорослими та однолітками, засвоює основні правила поведінки.

Для повноцінного розвитку малюка суттєве значення мають умови та організація його діяльності. У зв’язку із цим значну роль відіграють дитячі іграшки. Вони мають бути різноманітними, яскравими, цікавими. Діти удосконалюють рухову координацію та зір, навчаються зосереджувати увагу багато в чому саме завдяки іграшкам: малята самостійно обирають собі іграшки для гри, здійснюють з ними різноманітні дії, у тому числі за проханням дорослого. Це сприяє розвитку та удосконаленню мовлення і мислення дітей.

В іграх – заняттях дорослий знайомить дитину з предметами, їх відмінностями та ознаками, вчить діяти з ними та називати.

Гра – дивовижна діяльність, над вивченням якої трудилися багато науковців. Не дивлячись нате, що гра дійсно здається цілком вільним проводженням часу, вона є виключно цінним видом діяльності дітей. У житті малюка гра має надзвичайне значення, яке ні з чим не можна порівняти. Дитина, яка не грається, не може добре і швидко розвиватися.

У дитячому дошкільному закладі діти, як правило, мають місце,і час для гри. Про ці необхідні для розумового розвитку малюка у мови слід подбати і батькам дитини, вдома. Корисно, коли тато чи мама заохочують гру дитини, розповідають та показують їй, як саме можна гратися тією чи іншою іграшкою. Гра – своєрідна школа життя і шлях до розвитку дитячої творчості, самостійності, набуття комунікативних навичок тощо.

Слухаючи віршики та казки, дитина дізнається багато нового та цікавого про навколишній світ, дерева і квіти, людей та звірят, фантастичних героїв, їх дивовижні пригоди та інш. Природно, що 2-3-річні малюки не одразу можуть зрозуміти те, про що розповів їм дорослий. Тому діти часто вимагають багатократного повторення одних і тих самих казок, оповідань, потішок, пісеньок, віршів. Таке повторення відіграє важливу роль: воно дає можливість дитині вдуматися в сюжет почутого. Якщо є малюкові пропонувати все нові і нові книжки, він змалку звикає до поверхневого ознайомлення з ними. Головне полягає в тому, щоб дитина навчилася розуміти прослухане. Для цього важливо ставити їй запитання: про що (або кого) розповідається у віршику чи казочці? Іноді після читання дорослому корисно спитати малюка: 2про кого ми читали сьогодні?», «Що він робив?», «Що з ним трапилося?», «Чим закінчилася казка?» такі запитання змушують замислитися дитину над прочитаним. Аналогічна робота може проводитися і за малюнками, коли діти роздивляються ілюстрації книжки або окремі картинки з певним сюжетом. Дитину молодшого дошкільного віку доцільно запитати: «Що це?», «Що тут намальовано?».

Важливим засобом не лише пізнання навколишнього світу, але й спілкування дітей між собою є засвоєння мовлення. Тому необхідно розвивати в дитини не тільки розуміння нею мовлення дорослого (пасивне мовлення), але і її власну, активну розмовну мову. Для цього в дорослого існує багато можливостей. Обов’язково потрібно стежити за чистотою дитячої мови, правильним вживанням малюком слів та побудовою речень.

Е менш важливо турбуватися про розвиток дрібної моторики, яка вдосконалюється у різноманітних заняттях – малюванні, штрихуванні, ліпленні тощо. Рука для дитини 2-3 роікв є органом не тільки праці, але й пізнання. Батьки часто зупиняють малюка, забороняючи йому торкатися непотрібних, на їхню думку, речей. І цілком даремно! Адже цим вони затримують його розумовий розвиток, так як багато що дитина ще не може зрозуміти лише на основі власного судження. Ця роль фізичної дії зберігається на довгі роки і виявляється в роботі з новими та незнайомими дитині предметами. Установлено, що лише на основі практичної дії поступово формується дія інтелектуальна.

Розумовий розвиток дитини молодшого шкільного віку відбувається й удосконалюється в різноманітних іграх та заняттях, творчих та навчальних. Малюк за необхідною допомогою дорослих вчиться спостерігати й отримує безліч яскравих вражень про навколишній світ, поступово набуваючи вмінь практично діяти й осмислювати те, що бачить і чує завдяки оволодінню мовленням. Якщо при цьому дитина ще й засвоює основні правила поведінки, комунікативні навички, вміння поводження з речами, можна сказати, що вона з користю проходить через цей період свого життя.

2 коментарів до Розвиток дрібної моторики рук у дітей дошкільного віку

Залишити відповідь

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.