Булінг у дошкільнят не є таким вираженим, як у старших дітей. Скоріш за все це передбулінг. Тобто ситуації, які, якщо їх не зупинити, можуть згодом розвинутися у справжнє цькування з його ознаками:

  • періодичність,
  • спрямованість проти конкретної дитини – «жертви»,
  • наявність «агресора» і «спостерігачів».

 

У таких дітей це відбувається періодично, час від часу, і виглядає як:

  • виключення однією дитини з гри, або постійне надання їй другорядних ролей в рольовій грі:

«Ми з Вікою не дружимо».
«Ми будемо сім’я, а ти – наша собачка. Чекай нас тут, нікуди не ходи».

  • дружба групою «проти» когось
  • переказування «секретів» про дитину. По суті це є плітки. Діти називають це «намовляти» на когось:

«Я з вами не буду дружити, ви на мене намовляєте».

  • дражнилки, смішні і принизливі прізвиська,
  • фізична агресія – штовхання, биття, смикання за волосся чи одяг тощо.

Як не дивно, фізичну агресію зупинити і проговорити мені найлегше. Тому що переважно всім, навіть найменшим, зрозуміло, що битися – це погано, а дорослі одразу звертають на це увагу.

Складніше з іншими проявами.

Тому що діти НЕ РОЗУМІЮТЬ, що роблять щось неправильне. Це важливо пам’ятати дорослим, які поруч з дітьми.

Стратегічно  такі два напрямки:

  • негайне реагування, якщо ситуація відбувається прямо зараз,
  • профілактика виникнення таких ситуацій.

Негайне реагування:

  • зупиняти те, що відбувається, словами: «Стоп! Ми так не робимо. Ми не називаємо інших діток образливими словами. Від цього їм і мені стає сумно».
  • підтримати «жертву» вербально, чи легко обійняти.
  • заохочувати дітей-«спостерігачів» підтримати жертву.
  • не виголошувати довгу лекцію про те, що так робити не можна. Це, як не дивно, тільки сприяє повторенню ситуації. Тому що «агресор» отримує увагу до себе.

Для профілактики булінгу можна використовувати анти-булінг вправу;
Види і профілактика булінгу у дошкільнят і молодших школярів