Вправи на зняття емоційного напруження, розслаблення м’язів

 

Релаксація «Поплавок»

Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.

Заплющить очі й уявіть, що ви поплавок, який плаває по морських хвилях…                   

 Ви рухаєтеся туди, куди несе вас вітер і морські хвилі…                                                         

 Сонячні промені граються з вами, а шум моря і крики чайок заколисують…                      

Вам так приємно плавати на хвильках, ні про що не думати…                                                      

Ви відчуваєте спокій… Але час вже повертатися.                                                                     

 На рахунок 3 відкриваєте оченята й посміхаєтесь один до одного. 1,2,3.                                      

Час вставати.

Я — вітер. Я легкий, ніжний, теплий.

Я граюся з квітами, я ніжно торкаюся їх пелюсток.

Я ховаюся у вітах дерев і шурхочу листочками.

Я вдихаю в себе чисте повітря лісів і стаю сильнішим і добрішим…

Я піднімаюся високо в гори і співаю на весь голос:

«Я — вітер. Я швидкий, сильний, добрий вітер».

Ми маленькі зайченята,

Ми гуляємо в долині…

Плечі рівно слід тримати,

Ну а руки — на коліна.

Дихаємо рівно, глибоко, спокійно…

А тепер — одну хвилину

Зайченятко відпочине.

Ручки в нас легкі та вільні…

Так, дівчатка і хлоп’ятка,

Пальцям час відпочивати.

Дихаємо рівно, глибоко, спокійно… 

Релаксація

Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.

Ось великі пальці починають танці — раз і два, раз і два.                                                                

А за ними вказівні — раз і два, раз і два.                                                                                               

І середні після них — раз і два, раз і два.                                                                                 

Підмізинці теж танцюють — раз і два, раз і два.                                                                       

І мізинці не нудьгують — раз і два, раз і два.

Біля річки стоїть тиш-ша,                                                                                                                     

Ніхто воду не колиш-ше,                                                                                                    

Навкруги не шумлять комиш-ші,                                                                                              

Малюки засинають ш-ши, ш-ши.

Руки на колінах,

Кулачки стулили.

Пальці до долоні

Тиснуться щосили

Потримали трохи,

Раз — і відпустили.

Війки опускаються,                                                                                                                 

Повіки закриваються…                                                                                                                  

Сном чарівним засинаємо і у сні відпочиваємо…                                                                       

Гріє сонечко в цей час, ручки й ніжки теплі в нас…                                                              

Добре нам відпочивати,

Але час уже вставати,

Потягнімося, усміхнімося!    

Малята сидять на килимку, одна дитина виконує роль Феї Сну, до кого вона доторкається чарівною паличкою — той засинає. Так поступово повинні заснути всі діти. Коли Фея плескає в долоні — вони просинаються. Потім інша дитина виконує роль Феї.

Напруга відлетіла, Розслаблене все тіло. Наче лежимо на травці… На зеленій м’якій травці… Дихається легко, глибоко… Сонце гріє, з нами грає, Рученята зігріває… Сонце гріє, з нами грає, Наші ніжки зігріває… Дихається легко, глибоко…

Сонячний зайчик заглянув до тебе у вічі. Заплющ їх. Він побіг далі по обличчю. Легенько погладь його долонями. Ось він перебрався на чоло, далі — на носик і ротик, а там і на щічки. Погладь його акуратно, щоб не сполохнути. А тепер промінчик далі пострибав — помахай йому ручкою.

Повіки спати хочуть, заплющуються очі…                                                                                                             

Ми тихо засинаємо, в сон ми поринаємо.                                                                                                               

Гріє сонечко сильніше, відпочинемо у тиші…                                                                                                          

Всіх нас огортає спокій, і ласкавий, і глибокий…

Повіки спати хочуть.                                                                                                                                                

Заплющуються очі…                                                                                                                                             

Ми тихо засинаємо,                                                                                                                      

У сон ми поринаємо.                                                                                                                                                   

І ноги задрімали,                                                                                                            

І  руки сонні стали,                                                                                               

 І ми у цю хвилинку  

Легенькі, як пушинки.                                                                   

 Релаксація «Гора з плеч»

Мета: навчання малят прийомів саморозслаблення.

Вихователь і  діти стають у коло. Ноги на ширині плеч, плечі підняти й відвести їх назад, зводячи в лопатках.  Після цього різко опустити плечі, ніби скинути «гору з пліч». Повторити цю вправу слід 2-3 рази.

Гра «Сова»

Мета: розвиток уваги, зняття емоційного напруження.

 Діти бігають і граються. Коли лунає слово: «ніч» — сова вирушає на полювання, а діти мають завмерти й не рухатися. Хто поворухнеться — стає совою.

Вправа «Посмішка по колу»

Мета: створення атмосфери довіри, зняття напруження.

Діти стоять у колі, взявшись за руки. Вихователь посміхається до дитини праворуч, «бере посмішку» у з’єднані долоні й дбайливо «передає» її дитині, що стоїть поруч. Дитина «передає посмішку» своєму сусідові й так триває доти, поки посмішка не повернеться до вихователя.

Гра «Тух-тібі-дух»

Мета: вироблення навичок зниження негативних емоцій; навчання дітей альтернативних варіантів поведінки в ситуації агресивності.

Вихователь: Я по секрету скажу вам чарівне слово, це заклинання проти поганого настрою, проти образ і розчарувань. Щоб заклинання подіяло треба ходити по кімнаті й ні з ким не розмовляти. Коли ж ви захочете поговорити з кимсь, то зупиніться, подивіться іншій дитині прямо в очі й сердито-пресердито вимовте чарівне слово: «Тух-тібі-дух». Потім продовжуйте рухатися по кімнаті. Час від часу зупиняйтеся перед кимсь і знову повторіть: «Тух-тібі-дух».

Примітка. У грі закладений комічний парадокс. Вимовляти: «Тух-тібі-дух» і не засміятися досить складно.

Гра «Котик»

Мета: зняття емоційного, м’язового напруження; встановлення позитивного емоційного настрою в групі.    

Завдання: діти сидять на килимку. Під спокійну музику вони показують, як. котик ніжиться на сонечку; як котик потягується; як миє личко; дряпає кігтиками килимок тощо.

Вправа «Маленький боягуз»

Мета: зняття напруження; тренувати вміння виражати емоції в міміці.

 Вихователь і діти разом говорять текст віршика й одночасно показують рухами що відбувалося.

Лесь гриби збирав у кошик,                                                                                                              

А вони такі хороші! Раптом хтось зашелестів,                                                             

Лесь злякався, затремтів… Коли гляне — то їжак,                                                                      

Весь колючий, мов будяк.                                                                                                          

Лесь відразу засміявсь:                                                                                                                  

Він даремно налякавсь!

Гра «Добра тварина»

Мета: зняти напруження; формувати почуття згуртованості групи.Діти стають у коло й беруться за руки. Психолог тихим, загадковим голосом говорить: «Станьте, будь ласка, в коло й візьміться за руки. Ми — одна велика, добра тваринка. Давайте послухаємо, як вона дихає. А тепер подихаємо разом. На вдих робимо крок уперед, на видих — крок назад… Так не тільки дихає тварина, так б’ється її серденько: чітко й рівно. Стук — крок уперед, стук — крок назад… Наша тваринка має добре серденько, нам усім стало тепло й затишно біля неї».

           Вправа «Я спокійний»

Коли  діти сердяться, то можна заспокоїтись, виконуючи такі рухи:

  • сильно обхопити себе руками за плечі або лікті і подумати про себе, що ти сильна стримана людина;
  • заплющити очі і порахувати до 10;
  • якщо є можливість, побігати, покричати або голосно поспівати.

Етюд «Яблунька»

Діти сидять на підлозі, опустивши голови, руками обхопивши коліна: вони – «насіння з яблучка», які посадили в землю. Починають проростати невеличкі пагони яблуньок – діти потихеньку підводяться, розправляючи плечі, руки, ноги. Яблуньки виросли великі, рясно вкрилися цвітом – діти підводять руки вгору, легенько ними хитають зі сторони в сторону. На яблуньках з’явилося багато яблучок, яблука гарні, соковиті, великі, гнуть гілочки додолу – діти опускають руки до землі, нахиляються. Яблучка попадали на землю, а в середині яблук знову дозріли насінини – діти сідають на підлогу, повертаючись до пози, яка була на початку етюду.

       Етюд «Лагідність»

Діти лагідно гладять уявне курчатко у своїх долонях, ніжно дмухають на нього, розмовляють, пригортають до себе (бажано виконувати рухи під спокійну музику).

      Психоемоційний етюд «Біля моря»

Діти під приємну музику виконують різні рухи:

  • лежать на підлозі, заплющують очі – загорають;
  • піднімають руки вгору, розплющують очі, сідають, посміхаються – їхні руки лагідно гріє сонечко;
  • руки зімкнули у вигляді замочка на рівні грудей, починають ними коливати – хвилі в морі;
  • діти підводяться, тримають схрещеними долоні, починають їх піднімати над головою, опускати вправо-вліво – летять чайки над морем;
  • діти знову лягають на підлогу, посміхаються, заплющують очі – відпочивають на теплому піску.

Вправа на розвиток саморегуляції.

Намалювати на папері одночасно правою рукою коло, а лівою – квадрат. Потім навпаки: лівою – коло, а правою – квадрат.

Вправа «Графічний диктант»

Кожній дитині ведучий показує звідки починати роботу на аркуші паперу в клітинку.

Й починає диктувати: одна клітинка вгору, одна клітинка праворуч, одна клітинка донизу. Одна клітинка праворуч, одна клітинка вгору, одна праворуч, одна донизу, а тепер продовж далі візерунок, який в тебе вийшов.

Вправа «Графічний диктант»

                   Дерево

2 клітинки вгору, 1 – ліворуч, 1- вгору, 1 – ліворуч, 1 – вгору, 1 – ліворуч, 1 – вгору, 1 – ліворуч, 1- вгору, 1 – праворуч,  1 – вгору, 1 – праворуч, 1 – вгору, 1 – праворуч, 1 – вгору, 3 – праворуч, 1 – вниз, 1 – праворуч, 1 – вниз, 1 – праворуч, 1 – вниз, 1 – праворуч, 1 – вниз, 1 – ліворуч, 1 – вниз, 1 – ліворуч, 1 – вниз, 1 – ліворуч, 1 – вниз, 1 – ліворуч, 2 – вниз, 1 – ліворуч.

— На що схожа фігура?

Діти самостійно домальовують плоди.

Вправи для зняття м’язової напруги 

«Пташка махає крильцями». Підняти руки нагору, і виконувати махи руками.

«Допоможемо мамі» Помахати розслабленими кистями рук біля підлоги, імітуючи полоскання білизни. Стати рівно, розвести руки в сторони до рівня плечей і «упустити» розслаблені руки у вихідне положення.

«Стряхнемо водичку з рук». Струснути розслабленими кистями рук, начебто струшуючи краплі води. Нахилити голову вперед, назад, праворуч, ліворуч, а потім виконати декілька кругових обертів головою спочатку в одну сторону, потім в іншу. Повільно покачати розслабленими руками з боків тулуба назад.

«Кулачки-силачі». Пальці рук під рахунок до 5 із силою зжати в кулачки, на рахунок 5 розтиснути, струснувши кисті рук, при цьому зосередити увагу дитини на тім, як пальчикам приємно відпочивати.

Ігри-медитації

Я – сонечко
Я – маленьке сонечко. Я прокидаюся, вмиваюся. Я розчісую свої промінці і піднімаюся над обрієм. Я – велика куля. В мене багато тепла і світла. Я дарую своє тепло всій землі – лісам, рікам, лукам. Я вдихаю тепло. Я лечу над землею і освітлюю зелене листя, червону квітку.

Я – хмарка
Я – хмарка. Велика, пухнаста, легка. Мені втішно бути хмаркою, пливти у синьому небі, мої руки легкі, вони допомагають мені летіти. Я підводжу вгору очі, вдихаю всім тілом світле повітря.

Етюди для тренування окремих груп м’язів

Кошеня гріється на сонечку
Я — маленьке кошенятко. У мене гладенька м’яка шерсть, я люблю грітися на сонечку. Лягаю на спинку, простягаю свої лапки до сонечка, ніжно усміхаюся йому, сонечко ласкає мене своїми лагідними промінчиками.

Каченятко хлюпочеться у водичці
Я – жовтеньке каченятко. Найбільше я люблю хлюпатись у водичці. Голівку опускаю, дзьобика вмиваю, крильцями махаю – водиченьку струшую, лапками – хлюп-хлюп, рясочку шукаю.

Етюди для вираження емоцій.

Котик і клубочок
Котик побачив клубочок, що викотився з кошика. Він штовхнув його лапкою. Клубочок покотився, котик здивувався, побіг за клубочком і дуже зрадів. Весело гратися з клубочком.

Етюди для відпрацювання жестів задоволення і радості.
Відображення позитивних рис характеру

Сміливе козеня
Козеня любить стояти на горбочку і голосно співати пісні. Воно не боїться, що його може почути сірий вовк.
Виразна поза: положення стоячи, одна нога перед другою, руки закладені за спину, підборіддя підняте.
Міміка: упевнений погляд.

Боязке курча
Курчатко вперше вийшло у двір, воно боїться. Йому здається, що його от-от скривдить цуценя.
Виразна поза: сидячи на кінчику стільця дуже прямо, лікті притиснуті до тіла, долоні лежать на колінах, голова опущена.

Етюди для вираження гніву.

Злий пес
Дитина гуляє. Повз неї на повідку проходить собака, він гавкає на дитину і намагається, натягуючи поводок, дістатися її ніг. Дитина дуже налякана.
Виразна поза: голова нахилена вперед і втягнена у підняті плечі, ноги прямі, руки звисають уздовж тіла.

Етюди для вираження уваги, інтересу, зосередження.

Цуценя принюхується
Цуценя побачило кошеня. Воно миттєво застигає у напруженій позі. Мордочка у нього витягується вперед, очі напружено дивляться, а ніс безшумно втягує запах. Тваринки подружилися.

Етюди для вираження відрази і презирства.

Брудне порося
Вихователь показує дітям ілюстрацію «Бабусин двір» і звертає увагу на порося, яке лежить у калюжі. Діти виражають своє ставлення до поросяти.
Виразні пози: поза відрази: голова відкинута назад, брови нахмурені, очі прищурені, ніздрі роздуті і зморщені, куточки губ опущені.
Поза приниження: голова нахилена вниз, плечі зведені вперед.

Етюд для відпрацювання виразності жестів.

Тихо!
Двоє мишенят повинні перейти дорогу, на якій, згорнувшись калачиком, спить кіт. Вони йдуть спочатку на носочках, потім зупиняються і знаками показують один одному: «Тихо!» Дії супроводжуються музикою Б. Берліна «Спляче кошеня».
Виразна поза: шия витягнута вперед, вказівний палець приставлений до стиснутих вуст, брови піднімаються вгору.

Етюд для вираження основних емоцій.

Лисичка підслуховує
Лисичка стоїть біля вікна хатинки, у якій живе котик з півником, і підслуховує, про що вони говорять.
Виразна поза: голова нахилена (слухає, підставляє вухо), погляд направлений в інший бік, рот напіввідкритий; нога виставлена вперед, корпус тулуба злегка нахилений уперед.

                                              Етюд для вираження страху.
Лисенятко боїться

Лисеня побачило свою маму на протилежному березі струмка, однак воно не наважується ввійти у воду. Вода дуже холодна, та й глибоко тут.
Виразна поза: поставити ногу вперед на носочок, потім повернути ногу на місце; для більшої виразності можна імітувати струшування з ноги уявних краплинок води.
Мета: вчити відтворювати дії і вчинки уявних героїв, оволодівати моторним компонентом відповідних психічних станів (увага, зосередженість, розслабленість, гнів тощо), формувати здатність до психом’язового саморозслаблення.

 Гра-вправа «Вчимося хвалити себе»

Мета: підвищувати самооцінку, долати замкненість, пасивність. Виховувати позитивне ставлення до себе.

Педагог розпочинає гру, говорячи про себе якомога більше добрих слів. Потім звертається до дитини, яка стоїть поруч і говорить добре слово про неї. Дитина говорить: «Я знаю, що я (добрий, веселий, розумний, сміливий), але я ще й…». 

Чарівна пір’їна

 Вихователь пропонує дітям зручно сісти в коло на килимку та заплющити очі. 

—         У мене в руках – чарівна пір’їна, котрою я буду торкатись різних місць вашого тіла. Пір’їна лагідна на дотик тому торкання подарує вам приємні відчуття.

—         Діти заплющують очі, вихователь підходить до кожної дитини та торкається якоїсь частини тіла. Не  відкриваючи очей,  дитина повинна назвати, до чого торкнулася пір’їна., або доторкнутися до цього місця.

—         Щойно ви торкалися різних частин свого  тіла  і називали їх. Подумайте і дайте відповідь: для чого потрібні руки, голова вуха, очі, чим ми, люди, схожі  між собою, чим відрізняємося ?

( Відповіді дітей ).  

Дитяча гра № 1. Дзеркало
Мета гри: ця гра допомагає дитині відчути себе вільно, розкритися, побачити себе збоку. Підходить для невпевнених у собі, пасивних дітей.

У грі можуть брати участь дві дитини або дитина і дорослий. Один гравець дивиться у «дзеркало» (на свого напарника), яке повторює всі його рухи. По черзі гравці міняються ролями.

Дитяча гра № 2. Сонечко і хмарка

Мета гри: зняти психічне напруження у дитини, навчити дитину регулювати свій емоційний стан.

Сонечко сховалося за хмаринку, стало прохолодно — потрібно згорнутися клубочком, щоб зігрітися, і затримати дихання. А ось сонечко вийшло з-за хмаринки, і стало жарко, розморило на сонечку — розслабляємося під час видиху.

Дитяча гра № 3. Хвилинка баловства

Мета гри: усунення агресії в дитини.
За сигналом дитині (дітям) пропонується побавитися — можна робити все, що дитині хочеться. Він може стрибати, бігати, кричати і т.п. Але по сигналу через 1-3 хвилини дитина повинна перестати бавитися. Домовтеся про стоп-дію другого сигналу заздалегідь.
Ця гра може трансформуватися в годину «можна» — година «тиша». Протягом одні.ї годинт дитині можна все: брати речі тата й мами, голосно грати, співати, кричати. Але протягом наступною годинт (за бажанням батьків, коли вони зможуть відпочити) дитина повинна грати тихо: малювати, ліпити тихесенько і т.п. Ця гра навчить дитину саморегуляції, зніме психоемоційне напруження.

Дитяча гра № 4. Зайчики та слоники

Мета гри: дає можливість дитині відчути себе сильним, сміливим, підвищує самооцінку.

Спочатку запропонуйте дитині бути несміливим зайчиком. Запитаєте, що робить зайчик, коли відчуває небезпеку? Тремтить. Покажіть це. Пригинає вушка, намагається бути менше, стати непомітніше, лапки та хвостик трусяться. Нехай дитина повторює. Попросіть показати, що відчуває зайчик, коли чує кроки людини, що робить при цьому. Скажіть, що тікає. Нехай дитина втече в інший бік кімнати. А що роблять зайчики, коли чують вовка? Нехай тікає в іншу кімнату.

А тепер ми буде слониками. Сильними, сміливими. Покажіть, щоб дитина повторила, як безстрашно, вільно ходять слони. Що слони роблять, коли бачать людину. Бояться? Ні. Вони дружать з людиною і спокійно йдуть далі. Покажіть це разом. Що роблять слони, коли бачать тигра. Не бояться. Показуйте з дитиною сміливого слона.
Після обговоріть з дитиною, ким йому сподобалося бути найбільше.

Дитяча гра № 5. Тренуємо емоції

Мета гри: тренування дитячих емоцій, навчання саморегуляції, зняття напруги.

Просимо дитини насупитися, як:

  • Осіння хмаринка;
  • Злий чоловік;
  • Сердитий дядько. 

Просимо посміхнутися, як:

  • Буратіно;
  • Кіт на сонечку;
  • Хитра лисиця;
  • Сонечко.
  •  

Просимо показати, як злиться (зляться):

  • Два барана на містку;
  • Дитина, у якої забрали цукерку;
  • Людина, яку вдарили.

Просимо показати, як злякався:

  • Заєць вовка;
  • Малюк, який заблукав у лісі;
  • Кошеня, на якого гавкає собака.

Просимо показати, як втомився:

  • Тато після роботи;
  • Мураха, який тягнув велику паличку;
  • Людина, яка підняла щось важке.

Просимо показати, як виглядає

  • Турист, який підняв важкий рюкзак;
  • Дитина, яка багато допомагала мамі;
  • Втомлений воїн після перемоги.

Завершити гру можна мімічним набором посмішок.
Дитячі ігри можуть бути не просто пізнавальними та розвиваючими. Психогімнастика пропонує такі ігри, які неодмінно допоможуть психіці вашої дитини. Спробуйте і ви не пошкодуєте.

Завершити гру можна мімічним набором посмішок. Дитячі ігри можуть бути не просто пізнавальними та розвиваючими. Психогімнастика пропонує такі ігри, які неодмінно допоможуть психіці вашої дитини.

Психогімнастика «Хвилинки спокою»

«Квітка»

Діти, уявіть собі, що наступило літо, розцвіло безліч квітів на лузі, у лісі, в квітнику. Вони такі гарні, яскраві, різнобарвні! Хочете бути гарною квіткою на лузі? Якою  квіткою хоче бути Лєна, Наташа, Коля? ..

Сонечко ще не зійшло, квіточки сплять. Очки у них закриті, дихають глибоко, рівно, спокійно.

Але ось: «Дзинь», — виглянув перший промінчик сонечка. Погладив по голівці квіточку — Лєну, квіточку-Катю … (Гладить).

Квіточки відкрили спочатку одне око, потім другий, подивилися очима вниз, вліво, вправо, вгору. Зажмурилися від яскравого сонечка.

Відкрили очі широко і посміхнулися.

Як раді квіточки сонечку!

Задзвеніли дзвіночки: «Дінь-дінь-дінь».

Їм відповіли ромашки: «Тік-так, тік-так» … Стали квіточки вмиватися росою: щічки, вічка, плічка, спинку.

Ось які чисті і свіжі!

Подивилися один на одного і всі разом сказали: «Здрастуй, день»

«Їжачки»

Уявіть, що ви в лісі. Я — мама-їжачиха, а ви — мої маленькі їжачки. Ви спите, зігнувшись у клубочок, заховавши носик в лапки.

Раптом з-за високих дерев з’явився теплий промінчик сонечка, пригрів вас. Ви відкрили свої чорні, як намистинки, очки. Подивилися вліво, потім вправо на  пелюстки ромашку, потім вниз на зелену травичку, нарешті, вгору на пташку, яка щосили вже співала пісеньку … Ви вийняли свій носик-під лапки і стали принюхуватися і пихкати.

Потім розгорнулися зовсім і потягнулися.

Вмилися росою, попили з маленького зеленого листочка.

Яка прохолодна, чиста вода! Їжачки навіть облизнулися.

Подивилися в калюжку. Побачили, що їх колючки сплутались і почали розчісуватися.

А ось мама-їжачиха з смачним сніданком. Їжачки  зраділи. Підбігли до матусі, обняли її. Як добре, що на світі є мама!

«Берізка»

Нарешті, після довгої холодної зими настала тепла весна.

Берізки розправили свої ніжні листочки, протягнули свої тонкі гілочки до сонечка і відчули на них довгоочікуване тепло.

Посміхнулися берізки сонечку.

Раптом прилетів пустотливий вітерець і запропонував берізок пограти. Здивувалися берізки, але погодилися.

Закачали берізки своїми тонкими гілочками, спочатку зовсім тихо, потім все сильніше і сильніше. Кожен листочок-пальчик привітався зі своїм сусідом.

Але пустун-вітер приніс із собою хмарку, яка закрила сонечко. Засмутилися берізки. Обняли себе гілочками, щоб зігрітися.

А тут ще дощ закапав, намокли берізки до останньої нитки. Повисли гілки, як батоги.

Злякався вітер, що берізки можуть захворіти. Розігнав хмари.

Виглянуло сонечко, і берізки радісно зітхнули.

«Сонце»

Кожен день сходить сонце, щоб обігріти всю землю. Всі раді сонечку! Але поки воно спить. Ніч добігає кінця. Сторож-місяць пішов відпочивати і по дорозі постукав до сонечка, щоб воно прокидалося.

А сонечко солодко спить.

Почуло воно, що у двері постукали. Відкрило свої очі, а на вулиці темно. Не хочеться вставати.

Сонечко позіхнув і знову міцно закрив свої очі.

Але час не чекає. Треба будити Землю. Сонечко потягнулося і встало з ліжка.

Умив оченята, ротик, щічки.

Взяло гребінець і розчесав свої золоті промінчики.

Промінчики розпрямилися, яскраво засяяли. Сонечко розправило своє платтячко і вийшло на небо.

Вдихнуло свіже повітря і посміхнулося всім.

«Росинки»

Настав ранок. Сонечко ще дрімало. У лісі всі спали, тільки пташки прокинулися і заспівали: «Чик-чирик».

На травинках прокинулися росинки.

Вони покачалася, кивнули пташкам, потягнулися, заплескали в долоні і сказали всім радісно: «З добрим ранком!»

Разом з усіма росинки розбудили і злу кропиву. Вона виставила свої колючки і обпекла росинки.

Стиснулися росинки від болю, злякалися, притихли.

Але вітерець відкотив росинки від кропиви, і вони впали в будиночок-дзвіночок. Здивувалися росинки, озирнулися і зраділи, що поряд немає злюки-кропиви. Блакитний дзвіночок був дуже красивим. Ось таким (руки, пальці). Дзвіночок захитався і задзвенів: «Дінь-дон, дінь-дон».

Росинки умили дзвіночок, його стеблинка, пелюстки, листочки.

Попрощалися і покотилися далі.

«З насіння в дерево»

Ведучий (садівник) пропонує дітям перетворитися в маленьке зморщене насіннячко (стиснутися в грудочку на підлозі, прибрати голову і закрити її руками). Садівник дуже дбайливо ставиться до насіння, поливає їх (гладить по голові і тілу), доглядає. З теплим весняним сонечком насіннячко починає проростати (піднімаються). У нього розкриваються листочки (руки звисають з голови і тягнуться догори), зростає стеблинка (витягується тіло), з’являються гілочки з бутонами (руки в сторони, пальці стиснуті в кулачки). Настає радісний момент, і бутони лопаються (різко розтискаються кулачки), паросток перетворюється в прекрасну сильну квітка. Настає літо, квітка гарнішає, милується собою (оглянути себе), посміхається квітам-сусідам (посмішки сусідам), кланяється їм, злегка доторкається до них своїми пелюстками (кінчиками пальців дотягнутися до сусідів). Але ось подув вітер, настає осінь. Квітка гойдається в різні боки, бореться з негодою (розгойдування руками, головою, всім тілом). Вітер зриває пелюстки і листя (опускаються руки, голова), квітка згинається, хилиться до землі і лягає на неї. Йому сумно. Але ось пішов зимовий сніжок. Квітка знову перетворився на маленьке насіннячко (згорнутися на підлозі). Сніг укутав насіннячко, йому тепло і спокійно. Скоро знову настане весна, і воно оживе.

Залишити відповідь

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.