ЗАНЯТТЯ:  «Культурна людина в конфліктній ситуації». Групові дискусії. Рольова гра «Суд над лихослів’ям»


Елементи незгоди, навіть насилля (критики, суперечки, гніву, образи) у житті неминучі. Жодного разу не висловити своєї образи, не вилаятись — практично неможливо. Але і в такому стані слід пам’ятати про гідність і недоторканість особистості, а отже, про заборону на лайку. Слід пам’ятати, що в житті трапляються ситуації, коли чиїсь погляди, думки, життєві позиції не збігаються. Тоді слід спробувати поставити себе на місце іншого, не забувати про гумор і жарт, але не насміхатись, не зловживати іронією (Ф. Ніцше порівнював іронічну людину з собакою, яка кусає і одночасно махає хвостом), тобто поводитись, як культурна людина. А як бути, якщо співрозмовник агресивний? Для такого випадку існують ефективні способи взаємодії. Агресивному співрозмовнику слід дати виговоритись, при цьому варто підтримувати постійний контакт очей, не переривати його, не давати порад, підбивати підсумок тому, що почули, робити рефлексивні зауваження, показуючи, що ви розумієте його стан. Якщо агресивний співрозмовник відчує, що до його потреб ставляться з повагою і не відповідають агресією на агресію, то стане менш войовничим і запальним. 
Психологічний коментар. Матеріал бесіди підкреслює, що в емоційно напруженій ситуації культурна людина не лихословить. Практичні поради щодо взаємодії з агресивним співрозмовником розвивають психологічну уяву учнів і сприяють розвиткові вміння моделювати схожі ситуації.

Вправа «Спілкування з агресивним співрозмовником» 
Учасники діляться на пари. Один — агресивний співрозмовник, який висуває претензії, звинувачує свого партнера, ображає: «Ти завжди запізнюєшся. Ніколи на тебе не можна покластися. Незібраний, телепень». Другий має розмовляти з ним так, щоб не перейти межі дозволеного і нейтралізувати агресивного співрозмовника. Йому забороняється пояснювати, виправдовуватись або також звинувачувати. Завдання другого учня — відповісти так, щоб з’ясувати причину агресивної позиції іншої людини. 
Психологічний коментар. Вправа вчить виявляти емоційну стійкість, не піддаватись на провокації іншого, розвиває вміння використовувати емпатійне слухання і взаємодію.

Вправа «Контраст» (засіб емоційної саморегуляції) Психолог. Сядьте зручно, стисніть праву руку в кулак (максимально сильно). Тримайте мінно стиснуту руку близько 12 секунд. Розслабтеся та із заплющеними очима прислухайтесь до відчуття знятого напруження (це може бути тепло, жар, пульсація, набухання тощо). Те ж повторіть лівою рукою, потім чергуйте напруження і розслаблення двома руками одночасно. (Руки мають тремтіти від напруження. Пауза — 10 секунд.) Як засіб саморегуляції можна використовувати інші схожі вправи. 
Психологічний коментар.Діти навчаються швидко знімати напруження, роздратування, знижувати агресивність, мобілізуватись у ситуації розгубленості, сильного хвилювання.

Бесіда «Лихословлю, бо це «круто»!» 
Аналіз анкет виявив, що чимало дітей лихословить, «бо вважає, що це «круто», бо, мовляв, «крутий» — означає «сильний». Ми спробували пояснити, що це не так, використовуючи таку схему [29; 179]: 
А. «Крутий = самовпевнена поведінка + багато агресії». 
Б. «Сильна особистість = впевнена, виважена, адекватна поведінка + багато підтримки і доброти». 
Отже, «крутий» виявляє фізичну і вербальну агресію, для нього це, як правило, самоціль. А насправді сильний використовує свою силу для утвердження добра. 
Дітям було запропоновано порівняльні характеристики «крутої» і сильної особистостей. 
1. Сильна особистість — це людина, яка вміє опанувати себе, а не інших; вміє приймати рішення сама, а не робить це за інших; сильна зріла особистість спочатку збирає факти, а потім приймає рішення, і тому є відкритою для спілкування. 
2. «Круті» часто стикаються з опором і агресією щодо себе, бо люди не хочуть, щоб їх хтось контролював; незріла особистість спочатку приймає рішення, а потім підганяє під нього факт, і тому часто є підозрілою. 
3. Сильну особистість люблять, а «крутого» — бояться. 
4. Під час суперечки сильна особистість не обмежує прав інших, а «крутий» відстоює позицію «Я правий, ти — ні», яка часто-густо супроводжується образливими словами. Щоб стати сильною особистістю, слід навчитись уникати негативних оцінних суджень — «придурок», «ідіот» тощо. Ці слова викликають «лихі» думки, спричиняють роздратування і гнів. 
Такий стан провокує грубу лайку. «Лихі» слова, незалежно від того, вимовляються вони вголос чи мовчки, мають такі особливості: 
• драматизують ситуацію — вона стає «жахливою» і «катастрофічною»; 
• за допомогою цих слів ви стверджуєте, що «нічого не можна виправити» і не шукаєте виходу із ситуації; 
• у цих словах неодмінно згадується те, що хтось перед вами у чомусь завинив; думка фіксується на вимогах, які висуваються до інших, — «ти повинен», «я вимагаю», «ніхто не має права». 
Щоб побороти «лихі» слова, потрібно вміти переключатися на «хвилю поміркованості». Прикладом тут може бути така позиція: «Зріла людина світ бачить реалістично. Варто пам’ятати про те, що люди не можуть бути бездоганними і мають право на помилки, що ніхто з людей (навіть батьки) не прийшов у цей світ для того, щоб задовольняти мої вимоги й очікування». 
Аби вміти побороти свій гнів і попередити вживання лихослів’я, ми запропоновували схему: 
• у чернетці наведіть ситуації, що провокують лихослів’я; 
• опишіть ситуацію об’єктивно, як би її зафіксувала відеокамера; 
• визначте мету вживання лайки (встановлення контролю над іншими; уникнення когось або чогось; помста; перемога в суперечці; захист своїх прав); 
• запишіть свої «лихі» слова; 
• запропонуйте альтернативу у вигляді «поміркованих» думок; 
• спробуйте відчути, які нові почуття з’явились у вас тепер. 
Для того, щоб не користуватись у скрутних ситуаціях інвективною лексикою, людина повинна вміти: упевнено попросити, твердо і впевнено вимагати, адекватно відповідати на справедливу і несправедливу критику, не дозволяти маніпулювати собою, твердо відмовити. 
Психологічний коментар. Бесіда дозволяє зняти знак рівності між поняттями «крутий» і «сильний», розкриває особливості «лихих» слів, а запропонована схема — розвиває уяву та вміння моделювати відповідні до теми ситуації. 
Вправа «Відійди, ти заважаєш» 
Проводячи корекційні заняття, ми приділили увагу лихослів’ю в міжособистісному спілкуванні малят, адже саме в таких ситуаціях звучить найбільше непристойних слів. 
Перш за все, наші зусилля були спрямовані на те, щоб діти почали помічати власне лихослів’я. Для цього їм було рекомендовано кілька вправ. Ми пропонували  нейтральну фразу-прохання (наприклад: «Відійди. Ти заважаєш») і просили вимовити її в різних варіантах: 
• образливий тон із грубими словами; 
• презирливий тон з образливими словами; 
• голосно, категорично; 
• злим тоном, із насмішкою; 
• сказати так, щоб людина не образилась. 
Ці фрази можна було доповнювати іншими словами, щоб досягнути поставленого завдання. Під час обговорення практично в кожній групі дівчата зауважували, що хлопці цю фразу мінімізують до єдиного слова «Відвали», яке звучить грубо, зверхньо і зневажливо. А хлопці повідомляли про те, що найпримітивніші прохання дівчата примудряються висловлювати крикливо, зі злістю, як наказ. При обговоренні вправи доцільно обмежуватись кількома типовими негативними прикладами, основну увагу дітей спрямувати на те, що існує безліч способів вимовити цю фразу у прийнятній формі. 
Психологічний коментар. Діти відпрацьовують вміння адекватної комунікації, соціальної перцепції. Вправа сприяє мінімізації неадекватних емоційних реакцій. 
Гра-змагання «Хто швидше скаже комплімент» 
Вибирають 2—3 пари учасників. Кожен із пари стає навпроти одне одного на відстані приблизно 5—7 м і по черзі говорить іншому комплімент. Повторюватися не можна. Одне слово — 1 крок. Перемагає та пара учасників, яка швидше за інших зустрінеться одне з одним. У результаті гри виявилося, що діти не дуже вміють «дарувати» одне одному компліменти. Останні кроки давалися дуже важко. Особливо безпорадними були хлопці. Набір використаних слів був одноманітним: «котик», «зайчик», «лапуся», «сонечко», «розумник», «красунчик», «золотко». Гра пришвидшилась, коли ми дещо змінили завдання. Дітям було запропоновано говорити про себе образливі слова. Швидкість, з якою вони «підбігли» одне до одного, викликала у групі сміх. 
Психологічний коментар. Гра наочно ілюструє дітям те, наскільки добре вони вміють ображати одне одного і не вміють говорити приємних слів.

ЗАНЯТТЯ:       Групові дискусії 
Дітям запропонували для обговорення такі висловлювання: 

• «Зі звички так чи інакше лихословити випливає звичка до здійснення поганих вчинків». (Арістотель.) 
• «Людино, заговори, щоб я тебе побачив». (Сократ.) 
• «Одне хороше слово краще від тисячі слів лайки». (Приказка.) 
• «Мова — це дії, що відбуваються між людьми». (Гегель.) 
• «Лихослів’я — повсякденна колотнеча. Ви берете в ньому участь?» 
Психологічний коментар. Такий спосіб організації заняття розвиває вміння слухати і взаємодіяти з іншими, привчає до аналізу думок, роздумів уголос. Активна участь у дискусії стимулює формування негативного ставлення до лихослів’я через те, що така позиція не нав’язується згори, її виробляють під час розмови самі учні. 
Вправа «Так»-діалог, «ні»-діалог» 
Ведучий вибирає двох учасників, які повинні вести діалог. Один із них промовляє будь-яку фразу, а інший одразу висловлює свою згоду з тим, що сказано. Головним завданням було з усім погоджуватись, віддзеркалюючи думки партнера. Інші двоє учасників демонструють ситуацію «ні»-діалог». Завдання учасників — не погоджуватись із думкою партнера, заперечувати йому ввічливо, але наполегливо. Аналітики стежать за тим, щоб учасники гри не виходили за межі заданого режиму: у першому випадку не почали заперечувати, у другому — не виявляли підтримки. 

Психологічний коментар. Вправа дає змогу переконатись у тому, що і в ситуації згоди, і в ситуації незгоди можна обійтися без лихослів’я. 
Вправа «Слова, якими ображаю я і якими ображають мене» 
Для того, щоб стимулювати рефлексію своєї мовної поведінки, діти виконували таке завдання: аркуш ділили навпіл, ліворуч писали ті слова, якими їх ображають, а праворуч — ті, якими вони ображають інших. Аналіз відповідей виявив, що слів, якими ображають їх, діти пригадують набагато більше, і ці слова різноманітніші. А тих слів, якими ображаєш сам, пригадується набагато менше, згадати їх було «важко», вони були типовими. 
Психологічний коментар. Вправа дозволяє кожному учаснику гри зрозуміти той факт, що лайка, яку вживають інші, не завжди усвідомлюється, не запам’ятовується, проходить повз увагу. З іншого боку, якщо ти — адресат, то й незначні зауваження — образливі і краще запам’ятовуються.

ЗАНЯТТЯ: Рольова гра «Суд над лихослів’ям» 
Передбачаються такі ролі: 
• суддя; 
• прокурор; 
• захисник (адвокат); 
• підсудний (лихослів я); 
• свідки звинувачення; 
• свідки захисту; 
• присяжні (решта дітей групи). 
В ігровій формі відбувається звинувачення на конкретних життєвих ситуаціях такого явища як лихослів’я. Під час судового засідання слід здійснити викриття лайки прокурором, захист його адвокатом, вияв певного ставлення свідками. Ролі «лихослів’я», «адвоката» та «свідків захисту» слід розподілити між учнями, які вважають, що лихослів’я має право на існування. Решта ролей — для дітей, які думають інакше. Далі ролі можна міняти. Умовами проведення гри є дотримання певних норм і правил поведінки: коректність звертань одне до одного, логічність і аргументованість, вимога поважати гідність «опонента». 
Психологічний коментар. Така форма заняття дозволяє зіставити протилежні позиції, тактовно спростувати «позитивні» характеристики лихослів’я, силою аргументів самих дітей переконати тих, хто ще залишився прихильником лихослів’я. 
Припускаємо, що діти, які відповідно до своїх ролей звинувачували лихослів’я, таку ж активну позицію будуть виявляти і надалі. 
Вправа «Порада»
Психолог. Уявіть собі, що ви звернулися до мудреця за порадою: «Як мені впоратися з лихослів’ям?». Яку пораду він вам дасть? 

Обговорення відповідей дітей дозволило сформулювати такі поради: 
• вдосконалюватись у рідній мові, розширювати свій активний і пасивний словниковий запас; 
• виховувати в собі гуманні риси — доброту, милосердя, повагу до старших; 
• прагнення гідного життя несумісне з негідними думками і словами; 
• виховувати себе сильною особистістю, яка вміє керувати своїми емоціями і поважає почуття інших; 
• вміти об’єктивно оцінювати ситуацію, нейтралізувати свій гнів; 
• у скрутних ситуаціях навчитись використовувати «Я»-повідомлення»; 
• пам’ятати про те, що лайка — гріх; 
• для того, щоб поступово відвикати від звички лихословити, потрібно звужувати коло осіб, до яких вголос або подумки лихословили (спершу не лихословити до літніх людей, далі — до дітей, потім — до батьків, учителів, однокласників, взагалі не лаятися). 
Психологічний коментар. Вправа має проективне значення і вимагає активної участі кожної дитини; вона допомагає кожному усвідомити, які він має засоби для боротьби з лихослів’ям і на які засоби розраховують інші.

Складання «Пам’ятки заборон» 
Суть заборон, які стосуються культури спілкування, у тому, щоб попередити неповагу до співрозмовника, до його поглядів, допомогти дітям уникнути конфронтації, дійти згоди. 

 Заборони на Тон Слова і вирази Доведення 
• Образливий;

•крикливий; 
• злий 

• Грубі; 
• зневажливі; 
• презирливі; 
• категоричні 

• 3 погрозами і залякуванням; 
• зі спотворенням думки співрозмовника; 
• з насмішкою; 
• такі, що провокують різку реакцію.

Залишити відповідь

Ви можете використовувати ці HTML теги і атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>

Этот сайт использует Akismet для борьбы со спамом. Узнайте как обрабатываются ваши данные комментариев.