Дослідження показують, що до двох років діти можуть по черзі користуватись то правою, то лівою рукою, як головною. У віці від 2 до 4 років можуть користуватись однаково обома. І вже в 4-5 річному віці визначається провідна рука. Важливо розуміти, що справа не просто у зручності, а в контролі роботи організму певною півкулею мозку, тому малюк тут, як кажуть, не при чому.
Провідною також є не тільки рука, а й нога, око, вухо. Щоб визначити, якій частині тіла віддає перевагу дитина, попросіть дитину погладити м’яку іграшку: “Покажи, як ти гладиш ведмедика!”, але не говорити – “Якою рукою ти гладиш?”, а просто – “Як?”. Рука, якою гладить – провідна. Або покласти перед дитиною на столі наручний годинник і попросити послухати, як годинник цокає. Вухо, до якого прикладе – провідне. Але всі подібні тести об’єктивні після 5-ти років. Є також лівші зі схильністю, наприклад, спадкові, тоді домінування лівої руки закладено природою, а є ті, які визначились в ході індивідуального розвитку. Перенавчати, звичайно ж, не потрібно. І слізно співчувати діткам лівшам теж не треба. Важливо розуміти, що у ліворуких діток все нормально! Це правшам здається, що лівші мучаться. Успіх у навчанні залежить не від того, якою рукою дитина пише, а від своєчасного прищеплення працьовитості і відповідальності дитині.
Важливо створювати правильні умови як для праворуких, так і для ліворуких діток. Світло при письмі повинно падати для праворуких зліва, для ліворуких – справа, у школі просити садити діток так, щоб вони не заважали один одному. Ручки, ножиці та інші канцелярські приладдя зараз допомагають роботі ліворуким діткам. Також для лівшів характерно “дзеркалити”, тобто писати букви у зворотний бік (частіше, ніж це роблять правші), виконувати завдання не зліва-направо, а справа-наліво. Також підбирайте завдання, де потрібно скласти ритм, вибудувати порядок, уточнюючи важливість побудови ряду зліва-направо.
Лівші потребують більшого розуміння і терплячості з боку батьків і педагогів, їм часто складніше зберігати нахил при письмі, як у праворуких діток, але це їх особливість, а не недолік. Важливо, щоб дитина не відчувала себе неповноцінною, що пише не так, як більшість діток. Будьте уважні і справедливі до своїх малят, і все буде добре!
Нові коментарі