«Ваша дитина не краща і не гірша, вона – інша»
Не можна:
- Думати, що ваша дитина найкраща та найздібніша. Вона не краща і не більш здібна ніж у когось іншого. Вона – інша.
- Ставтесь до дитини так, як до «Банку», куди батьки «складають» свою любов і турботу, щоб потім отримати її з відсотками.
- Чекати від дитини вдячності за те, що ви її народили. Вона про це вас не просила.
- Використовувати дитину, як засіб досягнення своїх (нехай і гідних – але ж своїх) цілей.
- Покладати надію на те, що дитина обов’язково прийме ваші погляди на життєві установки.
- Ставитись до дитини, як до людини, яку батьки «ліпили», як їм заманеться.
- Всю відповідальність за виховання покладати на вчителів чи бабусь, або на «методичні поради».
Потрібно:
- Сприймати дитину такою, якою вона є, щоб у будь-яку хвилину вона була впевнена у вашій любові.
- Намагатися зрозуміти, про що думає, до чого прагне, чому її поведінка є такою, а не іншою.
- Підтримувати в дитині переконання, що вона здатна на все, якщо сама буде впевненою у своїх силах і намагатиметься активно діяти. Особливо це потрібно, якщо дитина від природи сором’язлива і не прагне бути лідером.
- Не намагатися «формувати» дитину, жити з нею одним спільним життям, бачити в ній особистість, а не «об’єкт виховання». Вислухати її точку зору на події і ненав’язливо висловлювати своє ставлення до цього.
- Частіше (але не часто) згадуйте, якими ви були у цей вік. Але не нав’язуйте свої погляди – часи змінилися і життя стало зовсім іншим.
- Пам’ятайте, що вашу дитину формують не ваші слова, а ваш особистий приклад, ваша поведінка, душевна доброта.
- Зверніть увагу на те, що дитина завжди поважає відвертість, але не сприймає блюзнірства і неповаги до себе.
Нові коментарі