Мета: сприяти підвищенню фахового рівня, професійної компетентності вихователів з даної проблеми; розширити знання про використання нетрадиційних технік малювання в образотворчій діяльності дітей. Сприяти творчому росту педагогів.
План:
1.Вступ.
2. Вправа «Словничок».
3. Вплив образотворчої діяльності на розвиток естетичної культури дитини. /Кравченк
4. Значення зображувальної діяльності для розвитку творчої особистості дошкільника /Кутузова В. В.
5. Милування красою на заняттях з малювання. / Рязанцева Н. П.
6. Використання нетрадиційних технік зображувальної діяльності у формуванні творчих здібностей дітей дошкільного віку./ Нестеренко Л. О.
Практична частина.
- Відкритий перегляд в І молодшій групі «Засніжене дерево» Кондратюк О. А.
- Відкритий перегляд в старшій групі «Подорож на морське дно» Чернієнко С. М.
- Обговорення занять.
Рекомендації:
- Вихователям всіх вікових груп: оформити папки з інноваційними техніками з зображувальної діяльності. До 20.02.16
- Здати в методкабінет розроблений конспект заняття з використанням нетрадиційних технік відповідно до вікової групи. До 20.02.16
- Провести консультацію для батьків «Вплив зображувальної діяльності на всебічний розвиток дошкільників». До 20.02.16
Вихователю – методисту розробити методичний практикум щодо застосування інноваційних технологій з зображувальної діяльності: до 20.12.16
Оновити виставку дитячих робіт: до 20.03.16.
Матеріал до теоретичного семінару
В умовах гуманізації суспільства зростає соціальна роль творчої особистості, здатної активно мислити, шукати, отримувати й використовувати зібрану інформацію. Одним із пріорітетних напрямів виховання юної особистості є розвиток її творчості. Цей процес складний і суперечливий. Потреба щодо виховання та розвитку творчої людини взагалі й дитини зокрема вже давно цікавить дослідників різних галузей науки (філософії, естетики, психології, педагогіки, літератури). Науковці називають творчою таку роботу дитини, коли вона створює оригінальний продукт (інтелектуальний, художній чи предметний) і при цьому здійснює певний пошук або дослідження, комбінуючи, переносячи знайомі способи дій, вдаючись до нових підходів у вирішенні та виконанні завдань.
Вплив образотворчої діяльності на розвиток естетичної культури дитини.
Художнє виховання дітей необхідно починати в ранньому віці. Види творчості можуть бути абсолютно будь-якими: образотворче мистецтво, музика, література, танці – головне, щоб дитина з малих років вбирала художню культуру. Щоб вона стала невід’ємною частиною життя дитини і зробила формуючий вплив на її особистість.
В нашій роботі ми розглянемо малювання для дітей, так як це самий доступний вид художньої творчості.
Образотворча діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності. І як всяка пізнавальна діяльність вона має велике значення для розумового виховання дітей. Оволодіння умінням зображувати неможливе без цілеспрямованого розвитку зорового сприйняття – спостереження. Для того щоб намалювати, виліпити який-небудь предмет, попередньо треба добре з ним познайомитися, запам’ятати його форму, величину, конструкцію, колір, розташування частин.
Малювання – вид образотворчої діяльності, основне призначення якого – образне відображення дійсності. Малювання – одне з найцікавіших для дітей дошкільного віку: воно глибоко хвилює дитину, викликає позитивні емоції. Дуже рано дитина починає також прагнути найрізноманітніш
Як правило, діти люблять малювати, отримуючи можливість передати те, що їх схвилювало, що їм сподобалося, що викликало у них інтерес. Малювання як вид ізодіятельності має велике значення для всебічного виховання дітей дошкільного віку. Діти відтворюють у малюнку, те, що сприйняли раніше, з чим вони вже знайомі. Здебільшого діти створюють малюнки за поданням або по пам’яті. Наявність такого роду уявлень дає їжу роботі уяви. Формуються ці уявлення в процесі безпосереднього пізнання об’єктів зображення в іграх, на прогулянках, спеціально організованих спостережень і т. п. Про що діти дізнаються з розповідей, творів художньої літератури.
На мій погляд, малювання є чи не найцікавішим видом діяльності дошкільнят. Воно дозволяє дитині виразити у своїх малюнках своє враження про навколишній його світ. Разом з тим, малювання має неоціненне значення для всебічного розвитку дітей, розкриття і збагачення його творчих здібностей. Малювання – найважливіший засіб естетичного виховання. А художники Давньої Греції вважали, що навчання малювання необхідно не тільки для багатьох практичних ремесел, але і важливо для загальної освіти і виховання.
Малювання надає вплив на те, що прийнято називати «дрібною моторикою», тобто дитина розвиває кисті рук, пальці. Це тонкі координації, які з однієї сторони зміцнюють зв’язки між нейронами мозку і нервами в кистях. З іншого ж боку – зворотні сигнали від неслухняних ще пальців змушують мозок обробляти нові масиви інформації і, отже, розвиватися. Під час навчання дітей малювання відбувається знайомство їх з творами, написаними великими майстрами. Це, безумовно, розширює кругозір, привчає мислити ширше, ніж підказує повсякденне життя. Але вплив на душу і розум полягає не тільки в цьому. Дитина, намагаючись зобразити що-небудь на папері, зовсім по-іншому починає ставитися до навколишнього світу. Дивлячись на все, вона бачить не хаотичні картинки, а пропорційності, пропорції, фарби. Світ набуває глибину і насиченість.
Образотворча діяльність – це специфічне образне пізнання дійсності. Як всяка пізнавальна діяльність має велике значення для розумового виховання дітей.
Оволодіння умінням зображувати неможливе без цілеспрямованого зорового сприйняття – спостереження. Для того щоб намалювати який-небудь предмет, треба попередньо добре з ним ознайомитись, запам’ятати його форму, величину, колір, конструкцію розташування частин.
Для розумового розвитку дітей велике значення має поступове розширення запасу знань на основі уявлень про різноманітність форм просторового розташування предметів навколишнього світу, різних величинах, різноманітті відтінків кольорів.
При організації сприйняття предметів і явищ важливо звертати увагу дітей на мінливість форм, величин (дитина і дорослий), квітів (рослини в різні пори року), різне просторове розташування предметів і частин (птах сидить, літає, клює зерна, рибка плаває в різних напрямках тощо).
Навчання образотворчої діяльності неможливо без формування таких розумових операцій, як аналіз, порівняння, синтез, узагальнення.
Здатність аналізу розвивається від більш загального і грубого розрізнення до більш тонкого. Пізнання предметів і їх властивостей, що купується дієвим шляхом, закріплюється у свідомості.
На заняттях з образотворчої діяльності розвивається мова дітей: засвоєння і назва форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника; висловлювання в процесі спостережень за предметами, при обстеженні предметів, споруд, а також при розгляданні ілюстрацій, репродукцій з картин художників позитивно впливають на розширення словникового запасу та формування зв’язного мовлення.
Як вказують психологи, для здійснення різних видів діяльності, розумового розвитку дітей велике значення мають ті якості, навички, вміння, які вони набувають в процесі малювання, аплікації і конструювання.
Зображувальна діяльність тісно пов’язана з сенсорним вихованням.
Формування уявлень про предмети вимагає засвоєння знань про їх властивості та якості, форму, колір, величину, становище у просторі. Діти визначають і називають ці властивості, порівнюють предмети, знаходять схожість і відмінності, тобто виробляють розумові дії.
Таким чином, образотворча діяльність сприяє сенсорному вихованню та розвитку наочно-образного мислення. Дитяче образотворче творчість має суспільну спрямованість. Дитина малює не тільки для себе, але і для оточуючих. Малюку хочеться, щоб його малюнок щось сказав, щоб про зображене їм дізналися.
Громадська спрямованість дитячого образотворчого творчості проявляється і в тому, що у своїй роботі діти передають явища суспільного життя.
Значення занять з малювання для морального виховання полягає також у тому, що в процесі цих занять у дітей виховуються морально-вольові якості: потреба і уміння доводити почате до кінця, зосереджено й цілеспрямовано займатися, допомагати товаришу, долати труднощі і т. п.
Малювання як вид образотворчої діяльності має бути використано для виховання у дітей доброти, справедливості, для поглиблення тих благородних почуттів, які виникають у них.
У процесі образотворчої діяльності поєднується розумова та фізична активність. Для створення малюнка необхідно докласти зусиль, здійснити трудові дії, оволодіти певними вміннями. Образотворча діяльність дошкільнят вчить їх долати труднощі, проявляти трудові зусилля, оволодівати трудовими навичками. Спочатку в дітей виникає інтерес до руху олівця або пензля, до слідів залишаємих ними на папері; поступово з’являються нові мотиви творчості – бажання отримати результат, створити певне зображення.
Дошкільнята опановують багатьма практичними навичками, які пізніше будуть потрібні для виконання самих різноманітних робіт, набувають ручну умілість, яка дозволить їм відчувати себе самостійними.
Освоєння трудових умінь і навичок пов’язане з розвитком таких вольових якостей особистості, як увага, наполегливість, витримка. У дітей виховуються вміння працювати, домагатися бажаного результату. Формування працьовитості, навичок самообслуговуван
Основне значення образотворчої діяльності полягає в тому, що вона є засобом естетичного виховання.
У процесі образотворчої діяльності створюються сприятливі умови для розвитку естетичного сприйняття та емоцій, які поступово переходять в естетичні почуття, сприяють формуванню естетичного відношення до дійсності.
Безпосереднє естетичне почуття, яке виникає при сприйнятті гарного предмета, включає різні складові елементи: почуття кольору, відчуття пропорції, відчуття форми, почуття ритму.
Для естетичного виховання дітей і для розвитку їх образотворчих здібностей велике значення має знайомство з творами образотворчого мистецтва. Яскравість, виразність образів в картинках, скульптурі, архітектурі та творах прикладного мистецтва викликають естетичні переживання, допомагають глибше і повніше сприймати явища життя і знаходити образні вираження своїх вражень в малюнку, ліпленні, аплікації. Поступово у дітей розвивається художній смак.
Займаючись малюванням діти дізнаються про різні матеріали (папір, фарби, олівці та ін), ознайомлюються з їх властивостями, виразними можливостями, набувають навички роботи з ними. На заняттях з малювання відбувається розвиток творчих здібностей дітей, також вони засвоюють назви форм, кольорів та їх відтінків, просторових позначень сприяє збагаченню словника. Висловлювання в процесі спостережень і явищ при дослідженні предметів, а також при розгляданні ілюстрацій, репро
При проведенні занять створюються сприятливі умови для формування таких якостей, як допитливість, ініціативність, розумова активність і самостійність. Вперше намалювати – велике щастя для трирічного малюка. В процесі виконання ліплення або малюнка, дитина згадує ті явища і події, які хоче висловити, знову переживає ті почуття, які були викликані ними, що позитивно впливає на розвиток особистості дитини.
Роль вихователя в розвитку дитини навчити малюка тримати пензель і олівець трьома пальцями (між великим і середнім, притримуючи зверху вказівним), рука при цьому до ліктя лежить на столі або може бути піднята, спираючись на який малює олівець (або кисть, крейда тощо). Малювати олівцем з різним натиском (легко торкаючись паперу для отримання світлих відтінків і тонких, легких ліній і більш сильно натискаючи для отримання яскравого кольору і сильних енергійних ліній). Це дозволить домагатися виразності ліній і зображення, так як лінія – один з основних компонентів малюнка. При малюванні пензлем діти вчаться вести лінії всім ворсом і кінцем його для отримання широких і тонких ліній.
Правильний розвиток дрібної моторики у дітей вчить хлопців прийомам зафарбовування зображень (проводити лінії в одному напрямку, не змінюючи його в межах одного контуру, не виводити штрихи за межі контуру; передаючи гладку фактуру, зафарбовувати без просвітів, а шорстку – з просвітами). Діти набувають вміння регулювати довжину штрихів і ліній з метою зображення предметів, їх частин і фактури.
Тут важлива роль вихователя для розвитку дитини полягає в тому, щоб простежити процес засвоєння дітьми різних способів роботи пензлем і фарбами: по сухому фону, по вологому, способом розмивання. Їх вчать змішувати фарби з білилом (в гуаші) і розводити водою (в акварелі) для отримання різних відтінків кольорів; використовувати різні способи малювання та отримання відтінків кольору, застосовувати при створенні зображення різні техніки (простий олівець і фарби – гуаш, акварель: кольорові воскові крейди і гуаш або акварель тощо). Оволодіння технікою малювання розвиває моторику дітей, дозволяє їм вільно відображати в малюнку свій творчий задум, створювати цікаві виразні малюнки!
Малювання у дитинстві надає величезний вплив на всебічний розвиток особистості дитини і, насамперед, на його естетичний розвиток. Важливо в цьому віці підвести дитину до розуміння прекрасного, сформувати вміння самостійно створювати прекрасне, виховувати естетичні почуття (почуття форми, кольору, композиції). Заняття малюванням привчають малюка діяти самостійно, бути зайнятим справою.
Значення зображувальної діяльності для розвитку
творчої особистості дошкільника
В умовах гуманізації суспільства зростає соціальна роль творчої особистості, здатної активно мислити, шукати, отримувати й використовувати зібрану інформацію. Одним із пріорітетних напрямів виховання юної особистості є розвиток її творчості. Цей процес складний і суперечливий. Потреба щодо виховання та розвитку творчої людини взагалі й дитини зокрема вже давно цікавить дослідників різних галузей науки (філософії, естетики, психології, педагогіки, літератури). Науковці називають творчою таку роботу дитини, коли вона створює оригінальний продукт ( інтелектуальний, художній чи предметний ) і при цьому здійснює певний пошук або дослідження, комбінуючи, переносячи знайомі способи дій, вдаючись до нових підходів у вирішенні та виконанні завдань.
Незамінними засобами розвитку творчості є література, музика, скульптура, живопис, декоративно-вжит
Поняттям “творчість” позначають притаманну лише людині діяльність, у якій народжується якісно нове, відмінне, неповторне, оригінальне, унікальне. Дошкільняті властива підвищена пізнавальна активність, емоційна сприймальна чутливість, образне мислення, бо саме в цьому віці інтенсивно розвиваються уява, фантазія і пам’ять. Дитина здатна не лише сприймати красу довкілля й певним чином по-своєму відтворюють її, вона прагне також розкритись у власних природних здібностях, індивідуально-ос
Творчість в образотворчій діяльності дошкільника – це здатність знаходити ідеї в складних, незвичних ситуаціях, нестандартно бачити й використовувати реальні предмети; здатність змінювати форму об’єкта, щоб він виступав у новій якості; здатність оригінально використовувати й поєднувати різні засоби художньої виразності з елементами інтеграції видів образотворчої діяльності, – результатом чого є власний художній твір.
Враження дошкільного дитинства відкладаються в пам’яті на все життя і вирішують подальший розвиток дитини. В емоційному сприйнятті дитинства зароджуються витоки майбутньої творчої особистості. Зі своїми переживаннями дитина завжди звертається до дорослих. Побачене вперше, відчуте, як диво, породжує тисячі запитань, на які дитина негайно потребує відповіді. І разом з відповіддю ми даруємо їй нашу естетичну оцінку – еталон сприймання світу. Отже, дитина сприймає світ через призму нашого світосприймання. Своєю здатністю помічати красу, відчувати й емоційно переживати її ми відкриваємо в дитини почуття сприйняття прекрасного.
Зображувальна діяльність дає великі можливості для естетичного і творчого розвитку дитини. Заняття з малювання в дитячому садку можуть і мають стати зустріччю з прекрасним: природою, людиною, світом мистецтва. Для того, щоб діти відчули красу, необхідно перетворити заняття на милування і залучити до цього всі органи чуття. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього світу, тим повнішими будуть уявлення, глибшим пізнання. Рівень глибокого чуттєвого сприйняття допоможе формувати художньо-образне асоціативне мислення і вміння бачити життя, що оточує, очима художника. Далеко не кожна дитина може стати в майбутньому професійним художником, але кожна може навчитися помічати навколо себе красу, реагувати на неї щиросердним поривом, продовжувати її в своїй душі, думках, діях, творіннях.
Людина майбутнього повинна бути творцем, особистістю з розвиненим почуттям краси й активним творчим началом. Видатні педагоги минулого Фребель, Й. Г. Песталоцці, Я. А. Коменський надавали великого значення дитячій художній діяльності. Навчання дітей малювання розглядалося як підготовка руки й ока до письма, як перша сходинка загальної системи навчання образотворчості. Цілеспрямований інтерес дослідників до дитячого малюнка виник у 80-90 роках XIX століття. Це були праці психолога В. Прейда ” Душа дитини” (1882), етнографа А. Ріхарда ” Малюнки первісних народів” ( 1887 ), мистецтвознавця К. Річчі “Мистецтво дитини” ( 1887 ) та інші.
Під час виконання робіт із зображувальної діяльності у дитини тренуються рухи пальців рук. Під впливом імпульсів, що йдуть від пальців, відбувається розвиток зон мозку, що відповідають за мовлення. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується й розвиток мовлення.
Мета занять з образотворчого мистецтва:
* Розвиток художньої фантазії, уяви дитини;
* Розвиток асоціативного сприймання і мислення на основі образотворчого мистецтва та музичного матеріалу;
* Набуття первісних навичок вираження художнього образу зображуваними засобами;
* Ознайомлення зі зразками українського фольклору та декоративно-ужит
* Формування у дитини уявлення про портрет, пейзаж, натюрморт, живопис;
* Поняття ритму у природі й образотворчому мистецтві;
* Організація площини аркуша зображення (прямою лінією);
* Ознайомлення з контрастом величин і форм;
* Симетрія та асиметрія;
* Володіння навичками роботи з різними матеріалами (папір, картон, пластилін, тканина, нитки тощо);
* Основні кольори;
* Кольоровий контраст;
* Холодна й тепла гамма кольорів;
* Тоновий контраст;
* Живопис на тонованому склі;
* Розвиток зорової пам’яті;
* Виявлення здібностей дитини до поглиблених знань з образотворчого мистецтва.
Милування красою на заняттях з малювання
Красу побачить і відчує тільки та людина, яка здатна до цього. Тому краса може бути непоміченою. До краси можна звикнути і втратити здатність сприймати її. Протягом усього життя людина спостерігає, як пробуджується сонце, як пливуть небом хмари, як кружляють у повітрі сніжинки, розквітають сади, прощається з листям старий парк. І чудова краса природи стає звичайним явищем життя.
Людина, яка втратила здатність сприймати красу навколо себе, не може отримати щедрий подарунок природи — щастя натхнення. П.І. Чайковський вважав, що назустріч натхненню необхідно зробити перший крок. І людину, яка вміє настроїти себе на сприйняття звичайного як дива, вже можна назвати художником.
Заняття з малювання в дошкільному закладі мають стати зустріччю з красою, донести до дітей багатство її прояву в природі, мистецтві, в людях та їхніх витворах. Необхідно створювати такі умови для сприйняття краси, щоб вона вразила дитину, пройшла крізь усі органи відчуття, викликала радість, насолоду натхнення. Назавжди залишила свій слід у душі.
Так, використання діапозитивів замість репродукцій допоможе створити ефект присутності. Коли в темному приміщенні, де нічого не відволікає увагу дитини, на великому екрані з’являється яскрава картина природи з величезними дубами, то відразу виникає бажання війти з цю чарівну діброву. Допоможіть малюку зробити перші кроки. Якусь хвилинку обов’язково присвятіть тиші. У сприйнятті краси не можна поспішати, неспішність виключає байдужість. Будь-яке захоплення починається з мовчазного споглядання, адже мовчанням іноді можна сказати більше, ніж словами. Потім запропонуйте дітям вдихнути цю красу на повні груди, щоб вона потрапила в найглибші закутки душі. Порадьте дітям прислухатися до себе: «Відчуваєш? Ти став трохи іншим, тебе переповнюють нові почуття. Спробуй передати їх словами». Із дитячих вуст злітатимуть слова захоплення. Допоможіть їм знайти в словнику насичені вдячністю красі слова: Гарно! Чудово! Надзвичайно! Дивовижно! тощо.
Лише тепер дошкільнята перебувають на рівні глибокого сприйняття. Вони здатні поринути у світ краси. І Вам, шановні колеги, надається щастя першовідкривача — поступово ввести відкриті душі дітей у цей світ. Запропонуйте вдихнути і відчути пахощі повітря, якими насичений весняний краєвид; одержати насолоду від солодкого аромату квітучої вишні; обійняти очима ніжність весняних кольорів; простягнути долоні до світла і відчути тепло сонячних променів.
Краса, яка сприймається усіма органами чуттів, проникає глибоко в душу і назавжди оселяється там.
Під час сприйняття декоративного мистецтва діти милуються красою візерунків. Ці хвилини милування звеличують таємницю краси і навчають відчувати мову орнаменту, кольорову пісню розпису.
Так, під час розглядання петриківських виробів діти милуються щедрим розмаїттям кольорів. Як широко і вільно розкинув своє соковите листя і яскраві ягоди заквітчаний сад. Як під смарагдом його листя ховаються запашні суниці і сповнені соком вишні. Якими щедрими гронами звисають ягоди смородини, горобини, калини. Весь чарівний сад переповнюється духмяним ароматом блакитних незабудок, барвистих братків, сріблястих дзвоників конвалій і пишних бутонів троянд. Діти відчувають, як ця квітуча казка лунає співом птахів: пересвистуються вивільги і заливаються солов’ї. Справжнє полум’я квітучих фарб дарує очам дітей яскравість, урочистість і бажання ще і ще милуватися цією красою.
Дітям необхідно надати можливість поспілкуватися із цією красою, насолодитися очима, обережно торкнутися квітучого дива, обійняти долонями, відчути його теплоту, висловити свої враження.
Під час розглядання натури діти навчаються сприймати звичайні речі очима художника. Завітав до студії гарбуз — і зустріч перетворюється у справжню казку, герой якої красується перед дітьми пишними боками, щедрими формами, яскравими оранжевими щоками й оптимістичним хвостиком.
Милування красенем відкриває дітям таємницю характеру, настрою, цікавих мандрівок привабливої ягідки.
Ще мить — і студія сповнюється соковитим голосом і веселим реготом гарбуза. Під час спілкування з натурою діти висловлюють свої враження в компліментах, підкреслюючи ознаки, які найбільше сподобались.
Під час спілкування з художнім матеріалом дитина милується тендітною сукенечкою пензлика, насолоджується його ніжною щетинкою. Вихователь звертає увагу дітей на щирість пензлика, який з радістю зустрічається з фарбою, приймає її кольори і з насолодою віддає аркушу паперу. У світі художнього матеріалу панує гармонія. Художник, закоханий у світ своєї майстерні, що відчуває бажання фарб, прагнення пензлика, мрії полотна, перетворює процес малювання у творчу насолоду, працює з натхненням, не відчуваючи часу.
Якщо дитина не побачить привабливої краси художнього світу, не закохається в духмяність фарб, чутливу пластичність пензлика, ніжність пастелі, вона не перестане малювати. Але її творчість не буде сповнена любові, радості, натхнення.
Підчас спілкування з кольорами перед дітьми відкривається дивовижна краса світу, його емоційна душа із чутливими струнами барв. У сприйнято кольору діти не тільки милуються ним очима, вони відчувають його красу всіма органами відчуття: дивуються гарячому темпераменту червоного кольору, захоплюються мелодійним співом зеленого, насолоджуються медовим смаком жовтого та свіжим подихом блакитного, зачаровуються терпким ароматом казкового фіолету.
Діти з насолодою сприймають улюблену музику, відчувають її настрій, бачать її кольори на «внутрішньому екрані». Акт насолоди вимагає від дошкільника злитися з музикою в єдине ціле. Тому необхідно надати дітям можливість виразити свої відчуття пластикою, мімікою, жестами, голосом.
Милування — безперервний процес на занятті з малювання. Під час самостійної роботи об’єктом милування стають самі діти для педагога: із яким захопленням вони малюють, як приємно шурхотить папір під їхніми олівцями, з якою майстерністю вони тримають пензлик, як вільно рухається він, обійнятий дитячими пальчиками, яка багата фантазія допомагає дітям створити намальовані образи і т. д. Східна мудрість наголошує: «Поспішайте захоплюватися людиною, інакше ви пропустите радість». Прекрасна людина, яка створює красу! А дитина, яка живе у світі лише п’ять років і вже відчула його красу, вдихнула її у свою душу і відтворила свої відчуття у малюнку, — це справжній талант! її малюнок — шедевр!
Тому розглядання дитячих малюнків обов’язково супроводжує милування. Спробуйте самі, майстре, здивуватися дитячій творчості, захопитися її казковим змістом, помилуватися кольоровим світом малюнків — і Ви отримаєте велику дяку: поряд з Вами діти навчаться вірити у свій хист створювати красу, пізнають щастя натхнення і будуть здатні співрадіти творчості інших дітей.
Якщо ми навчимо дітей помічати красу навколо себе, бачити надзвичайне у звичайнісіньком, дивуватися, захоплюватися красою, то подаруємо майбутньому людей, спроможних оберігати світ як чудо і створювати красу своїм життям.
Малюнок, як візерунок дитячої душі
У наш час малюнки дітей досліджують психологи, педагоги, мистецтвознавці, фізіологи. Феномен дитячого малюнка полягає у його поліфункціональн
Художня діяльність – специфічна за своїм змістом і формами вираження активність, спрямована на естетичне опанування світу за допомогою мистецтва.
Художня діяльність – провідний спосіб естетичного виховання дошкільнят, основний засіб художнього розвитку дітей із самого раннього віку.
Отже, художня діяльність є змістовною основою естетичного ставлення дитини, системою художніх дій, спрямованих на сприйняття, пізнання та створення художнього образу з метою естетичного опанування світу.
Важлива умова розвитку творчості дошкільника в художній діяльності – збагачення образно-асоціати
Малюнок для дитини – це форма і засіб комунікації з іншими людьми та однолітками, її самовираження, самоствердження, а також картина світу.
Малюнок дитини для батьків – певний шлях до порозуміння з нею, до гармонізації родинних стосунків.
Для фахівців у галузі дошкільної освіти – це своєрідна матриця внутрішнього світу, розвитку всіх сфер особистості, її соціалізації, ” Я-концепції”.
Використання нетрадиційних технік зображувальної діяльності у формуванні творчих здібностей дітей дошкільного віку
“Витоки здібностей і обдарувань дітей –
на кінчиках їхніх пальців.
Від пальців, образно кажучи,
йдуть найтонші струмочки,
які живлять джерело творчої думки”
В.О.Сухомлинськи
Сьогодні проблема розвитку творчих здібностей дітей перебуває у центрі уваги багатьох педагогів –”дошкі
Образотворча діяльність – найбільш ефективний засіб розвитку творчих здібностей дітей. Одне з найулюбленіших занять дітей – малювання. Діти охоче погоджуються на пропозицію намалювати щось і з задоволенням беруться до роботи. Проте ще цікавіше для дітей малювати незвично: пальцями, долоньками, паличками, штампами.
Нетрадиційні техніки малювання – це спосіб створення нового, оригінального витвору мистецтва, у якому гармонує все: і колір, і лінія, і сюжет. Саме нетрадиційні техніки малювання створюють атмосферу розкутості, відкритості, розвиток самостійності дітей, створюють емоційно – позитивне відношення до діяльності. Результат зображувальної діяльності не може бути поганим чи хорошим, робота кожної дитини індивідуальна, неповторна.
Термін «нетрадиційний» – означає використання матеріалів, інструментів, способів малювання, які не є традиційними, широко відомими. Існує безліч технік нетрадиційного малювання, їх незвичайність в тому, що вони дозволяють дітям швидко досягнути бажаного результату.
Досвід показує, що малювання нетрадиційними матеріалами дозволяє дитині:
• отримувати незабутні позитивні емоції;
• активізувати художній потенціал;
• привчитися до творчості;
• розвивати думки (як ще можна зобразити? як інакше?);
• розвивати самостійність;
• розвивати уявлення;
• розвивати дрібну моторику рук;
• проявити індивідуальність (немає однакових робіт);
• позбутися психологічних меж, страхів (раптом не вийде так, як потрібно).
Мета вихователя – спонукати дітей вдосконалювати свої малюнки шляхом експериментування, самостійного пошуку, застосовування різних матеріалів у процесі роботи. Звичайно ж, це робота не одного дня, а поступова наполеглива праця. Вона приносить радість, бо це творчий процес. Неординарність, індивідуальність є проявом того особливого, що якраз і відображає талановитість та обдарованість дітей. Даний напрямок роботи спрямований на розвиток у дошкільнят творчості, в результаті, якої дитина створює нове, оригінальне, проявляє уяву, реалізує свій задум, самостійно знаходить засоби для його втілення.
У дошкільному закладі можна використовувати такі нетрадиційні техніки малювання, а саме: монотипію, малювання на вологому папері, малювання пальцями, восковими олівцями та аквареллю, зім’ятим папером, тампонуванню, крапковому малюнку тощо.
Крім того, використовують нетрадиційні матеріали й засоби зображення: пробки від пластикових пляшок, від тюбиків крему, зубної пасти; листи дерев, квітів, трави; ягель; целофан; овочеві штампи й печатки; соломка; пористі губки цікаві дітям як гра з невідомим. Це зацікавлює дітей і втягує у творчий процес.
Під час малювання пальцями рук і ніг дитина одержує незвичайно почуттєву насолоду при тактильних контактах з фарбою, папером, водою.
Обґрунтування важливості вибору технік нетрадиційного малювання
Більшість дорослих людей у своїх навичках образотворчого мистецтва досягають не багато чого поверх того, що вони вміли до 9-10 років життя. Якщо такі навички розумової діяльності як мова, почерк, у міру дорослішання людини змінюються й удосконалюються, то розвиток навичок малювання в більшості, чомусь припиняється в ранньому віці.
І якщо діти малюють як діти, те багато дорослих теж малюють як діти, яких би результатів вони не досягали в інших сферах. Мало того, звичайно дорослі зі страхом сприймають пропозицію, що-небудь намалювати. Причина даного явища в загальноприйняті
Але, як показує досвід, наявність творчих здатностей грає в житті людини немаловажну роль, починаючи від формування особистості й закінчуючи становленням фахівця, сім’янина, громадянина.
За діагностичним даними, діти в п’ятирічному віці дають 90 % оригінальних відповідей, у семирічному – 20 % , а дорослі – лише 2 % .
Це саме ті, хто витримав тиск соціуму – залишився творчою особистістю.
Цифри змушують задуматися про те, як важливо не упустити момент і не відсторонити людину від творчої діяльності, а навпаки наблизити до неї, зацікавити, навчити бачити й реалізувати свої можливості.
Саме в дитинстві закладається фундамент творчої особистості, саме тоді закріплюються моральні норми поводження в суспільстві, формується духовність.
Образотворча діяльність – один з деяких видів художніх занять, де дитина творить сама, а не просто розучує й виконує створені кимось вірші, пісні, танці.
Нетрадиційні техніки малювання
Малювання відкритою долонькою та пальчиками
Техніка: дитина вмочує палець у ємність з гуашевою чи акварельною фарбою і робить відбитки на папері відповідно до теми.
Проводиться у всіх вікових групах. У молодших групах малювання пальчиком є підготовчим етапом до примочування пензликом. Рука – природне «знаряддя», тому дитині легше отримати перше зображення через природні рухи самої руки, ніж виконувати дії з пензликом.
Теми беруться з урахуванням ускладнення: спочатку ті, де потрібно примочувати пальцем по всій поверхні, а потім – на обмеженій поверхні.
Поради вихователям:
• перед заняттям слід закотити дитині рукава;
• фарба має бути густою;
• покажіть дитині, як треба тримати руку та в якому положенні мають бути пальці.
Примочування по всій площині:
«Пальчик гуляє», «Сукня в горошок», «Чашки в горошок».
Примочування на обмеженій поверхні:
«Гілка горобини», «Вишеньки на тарілочці», «Горошок для півника».
Малювання долонькою: «Сонечко», «Дощик», «Тюльпани», «Дерево».
Техніка набризкування
Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набрати на кінчик щетинного пензля фарбу, пензлик нахилити над аркушем і провести пальцем проти ворсу; застосовувати цю техніку для тонування паперу, створення сюжетних малюнків: зоряне небо, квітучі луки, а також – окремих образів: квітуче дерево, дерево з плодами. Можна запропонувати дітям на аркуш паперу перед використанням цієї техніки покласти вирізані із картону силуети, які потім зняти, а їх відбитки розфарбувати.
Малювання восковою свічкою
Крім малювання олівцями, фломастерами, фарбами, гуашшю існує багато інших художніх та допоміжних матеріалів, які можуть використовуватис
Віск залишає на папері невиразний слід, немає яскравості, як від звичайних олівців чи фломастерів. Така техніка малювання свічкою називається «Сліпим малюванням»: на папір наноситься якийсь малюнок свічкою, потім зверху тонується увесь аркуш аквареллю і на кольоровому тлі проявляється зображення. Для такого виду малювання краще брати саме розведену водою акварель, то вона прозора, на відміну від гуаші, а віск містить жир, який відштовхує воду.
Кляксографія
Аркуш паперу складається навпіл, прогладжується лінія згину. На лінію згину аркуша паперу довільної форми наноситься кілька «клякс» різного кольору. Аркуш складається, прогладжується рукою. Розгорнувши, одержуємо несподівані зображення – у них можна впізнати знайомий образ або домалювати необхідні деталі, щоб він став виразнішим.
Методика продряпування
Цікавий вид малювання способом продряпування.
Аркуш паперу (краще картон) натирається розплавленим воском. Потім покривається темною гуашшю, змішаною з дитячим милом. Мило знежирює поверхню і допомагає рівномірно затонувати аркуш. Після висихання фарби, за допомогою загостренного патичка, продряпується малюнок.
Малювання ниткою (Ниткографія)
Довжина нитки повинна бути 30-35 см.
Один кінець нитки намотати на палець або зробити петельку для зручності. Вільним кільцем опустити її в палітру з фарбою. Притримуючи пензлем, щоб не набралася зайва фарба, витягти нитку з палітри і викласти її петельками на одну сторону зігнутого навпіл аркуша так, щоб чистий кінець нитки звисав з нього, накрити другою половиною аркуша, притиснути зверху лівою рукою і витягти нитку рухом на себе і праворуч. При розгортанні аркуша на обох його сторонах утвориться симетричне зображення.
Дітям треба буде визначити, що намалювала ниточка, можна домалювати те, чого на їхню думку не вистачає на малюнку.
Якщо уважно роздивитися роботи виконані ниткою, то можна помітити неймовірні речі.
Малювання зім’ятим папером
М’який папір мнеться руками, вмочується у фарбу (за кінчик) і відбитки його наносяться на аркуші.
Малювання на зволоженому аркуші паперу
Акварель по-мокрому – дозволяє отримати малюнки з розмитими, нечіткими контурами, створити колірні переходи, ніжність, гармонійність колірних узгоджень.
Зволожується аркуш паперу і кладеться на вологу серветку. Потім наноситься малюнок пензликом або пальчиком, вмоченим у акварельні фарби.
Малювання зубною щіткою
Для малювання зубною щіткою потрібна густа, напівсуха гуашева фарба. Зубну щітку потрібно вмочити у фарбу. Доторкатися до аркуша паперу потрібно усім ворсом, щоб від кожної ворсинки залишався слід. Для того, щоб набирати фарбу іншого кольору, треба гарно вимити щіточку водою і витерти насухо серветкою.
Малюємо квачиком квіти, тварин
Квачиком малюємо так само, як і звичайним пензликом. Для малювання треба підготувати фарби – акварельну або гуашеву, баночку з водою, папір білий або кольоровий, довільного розміру та форми квачик тримаємо у руці трьома пальцями, як і пензлик.
Добре змочуємо квачик у воді, набираємо на нього фарби та малюємо. Квіти краще малювати напівсухим квачиком або кінчиком.
Як зробити квачик для малювання?
Візьміть цупкий, але м’який квадратний клаптик тканини розміром 8х8 см. Згорніть цей клаптик так, щоб він набрав форми конуса, обмотайте цей конус ниткою та зав’яжіть. Квачик для малювання готовий. Бажано, щоб їх було кілька – окремо для кожної фарби або близьких за кольором фарб.
Набивання фарби
Використовуючи цю техніку, необхідно вчити дітей набирати фарбу на жорсткий пензлик. Фарба має бути напівсуха, пензлик також – сухим. Періодично набираючи фарбу на пензлик прикладати ворс до аркуша, використовуючи його як «патичок», ніби набиваємо фарбу.
Листочки замість пензлика
Техніка малювання відбитками – друкування, штампування.
Зображення з відбитків листочків створюйте так:
1. Назбирайте під час прогулянки різних листочків. Намагайтеся знайти якомога більше листочків різної форми.
2. Приготуйте кілька білих чи різнокольорових аркушів, гуашеві фарби, пензлики.
3. Обміркуйте, які тварини, рослини зображуватимете, з яких листочків можна буде скласти їхні силуети.
4. Відберіть потрібні листочки, покладіть їх на клейонку або аркуш, що її замінить, та зафарбуйте гуашшю відповідних кольорів. Намащуйте фарбу від середини до країв листочка.
5. Обережно підніміть перший листочок за «хвостик» – черешок, покладіть його на чистий аркуш і добре притисніть. Так само зробіть решту необхідних відбитків.
6. Тепер пензликом намалюйте дрібні деталі: очі й носики звірятам, стебла до квітів, орнаменти на вазах тощо.
Малюємо у техніці видування
Для цього нам знадобляться трубочки для коктейлю, піпетки та рідкі гуашеві фарби. За допомогою піпетки наносимо фарбу на аркуш (набираємо у піпетку і виливаємо, щоб утворилася ляпка). Ляпку роздмухуємо за допомогою трубочки для коктейлю так, щоб перетворити її на щось цікаве (дерево, кущ, сніжинка, восьминіг, павучок, квітка та ін.). пензлем можна домалювати те, чого на думку дитини, не вистачає на малюнку.
А ось декілька вправ які можуть стати в пригоді вихователям при роботі з гіперактивними дітьми.
Вправа «Оживлянки»
Мета: розвиток виразити свої емоції невербально.
Обладнання: малюнки дітей.
Інструкція. Діти малюють малюнки на різні теми або якусь обрану тему. Потім вони знайомляться із малюнками один одного. За бажанням, одна дитина пробує зобразити будь-який малюнок за допомогою міміки та жестів. Інші діти повинні вгадати, яку картину вона показує.
Коментар. Цікаво, коли варіантів буде декілька. Тоді дітям можна наочно пояснити, що одне і те ж явище або предмет у різних людей можуть викликати різні почуття, але кожна людина має право на свою думку.
Вправа «Спонтанне малювання»
Мета: розвиток фантазії, коригування негативних переживань, зняття емоційного напруження.
Обладнання: аркуші паперу різної форми (круг, квадрат, трикутник, прямокутник), ножиці, фарби, олівці, різні матеріали для аплікації.
Інструкція. Протягом 10 хвилин дитина може малювати все, що їй заманеться, прикрашати малюнок аплікацією…
Коментар. Спонтанне малювання допоможе вийти із депресії, знімає психологічне напруження, актуалізує почуття міри. Метою вчителя є дати дитині повну свободу, дозволити діяти так, як їй захочеться.
Вправа «Чарівні ляпки»
Мета: розвиток творчої уяви, мислення, мови.
Обладнання: зображення ляпок (плям).
Інструкція. Дитині пропонується декілька зображень ляпок. Вона повинна уважно роздивитися їх і сказати, на що вони схожі, стараючись назвати якнайбільше версій. Потім дитина сама повинна назвати найцікавішу, на її погляд, версію і пояснити, чому вона так думає.
Коментар. Потрібно слідкувати, щоби версії були правдоподібними і дійсно мали схожість із названими предметами. Коли всі виговоряться, потрібно попросити дітей вибрати найбільш оригінальну ідею і пояснити, чому вони так вважають. Виграє та дитина, яка назвала більше за всіх версій або запропонувала найцікавішу. При відповіді спостерігайте, які образи виникають у дітей: цілісні, чи такі, що базуються на одній деталі, рухливі, чи ні, чи важлива для дітей форма і колір. Якщо діти оцінюють всі якості, це добре, якщо ні – підкажіть їм, покажіть приклад ( у цій кляксі можна побачити і ще щось).
Пам’ятка для педагогів
Інноваційні технології, які можна використовувати під час занять з зображувальної діяльності.
1. Малювання свічкою;
2. малювання долонькою;
3. малювання штампами з овочів; 4. малювання мотузкою;
5. малювання поролоновою губкою; 6. малювання на зволоженому папері; 7. малювання жмаканим папером;
8. дмухавка;
9. набризги;
10. ляпкографія;
11. штампування;
12. зубна щітка;
13. монотипія;
14. малювання пальчиком;
15. ліплення з паперової маси;
16. ліплення з солоного тіста.
Малювання пальчиком. Дитина вмочує палець (долоню, кулачок) у мисочку з розведеною фарбою і робить відбитки на папері за пропонованою темою.
Ляпкографія. Аркуш паперу довільної форми складають навпіл і прогладжують пальцями лінію згину. На внутрішній бік згину крапають ( кілька ляпок ) фарбу різного кольору. Знову складають аркуш, прогладжують, розгортають. В одержаному зображенні можна впізнати якийсь образ. Можна також домалювати деякі елементи, щоб він став виразніший. Малювання на зволоженому папері. Зволожують аркуш паперу, потім швидко наносять малюнок пальцем чи пензликом, умоченим в акварельну фарбу.
Малювання жмаканим папером. М’який папір мнуть руками, вмочують у фарбу ( тримаючи за кінчик ) і притискають до аркуша, роблячи відбитки.
Малювання поролоновою губкою. Вирізують з губки фігурні форми і приклеюють до використаних зубних щіток. Вмочаючи губку в розведену гуашеву фарбу, роблять нею відбитки на папері. Так само можна робити відбитки з дрібних предметів ужитку ( ґудзиків, кришечок тощо ).
Малювання штампами з овочів. З картоплини, буряка, моркви тощо вирізають штампи. З їхніх відбитків складають візерунки, композиції або створюють образ будь-якого предмета.
Дмухавка. Піпеткою на аркуш наносять туш різних кольорів, а потім трубочкою для коктейлю роздувають її по всьому аркуші в різних напрямках. Цією ж трубочкою домальовують те, що підкаже фантазія. Малювання долонькою. Долоньку вмочити у фарбу, притиснути її до аркуша паперу, отримали різноманітні відбитки. Довільно можна домалювати, що заманеться: голову, лапки голуба, півника чи жар-птиці.
Малювання свічкою. Контур малюнка наносять олівцем, потім наводять восковою паличкою. Нею фарбують окремі частини малюнка, що мають бути світлими. За допомогою ватного тампона вкривають всю поверхню малюнка фарбою. На місця, зафарбовані воском, вона не вкриває. Особливо цікаво малювати зі світлим воском, якого не видно на папері. Сліди його особливо проявляються після нанесення фарби.
Малювання мотузкою. На зігнутий вдвоє аркуш паперу , який розгорнули, в довільній формі накласти вмочену у фарбу нитку так, щоб її кінчик виглядав. Знову скласти папір вдвоє, притиснути злегка однією рукою, а іншою витягнути мотузку. За потреби домалювати потрібні деталі.
Монотипія. На сухе листя різних дерев пензликом наноситься гуашева фарба і ставляться відбитки на аркуші паперу. Набризг. Зубну щіточку вмочують у фарбу, розведену у широченькій ємності. Над аркушем паперу будь-якою паличкою ( можна лічильною ) проводити по ворсу щітки, переміщуючи її по всій площині. Тло паперу вкриється дрібними краплинками.
Малювання зубною щіткою. Зубну щітку вмочують у фарбу, розведену у широченькій ємності і нею ж, ніби пензликом , малюють на папері потрібні зображення. Ліплення з паперової маси. Газетний папір рвуть на дрібні клаптики, заливають борошняним клейстером ( густоти сметани ). Масу добре вимішують і ліплять з неї будь-що. Коли виріб підсохне, поверхню згладжують і обклеюють серветками, змоченому у такому ж клейстері. Коли виріб остаточно висохне, його ґрунтують сумішшю водоемульсії, зубного порошку, клею ПВА або ” Бустилат” ( 1:1:1 ), розмальовують і в разі потреби лакують.
Ліплення з солоного тіста. Рецептура: одна склянка борошна, півсклянки солі, чверть або півсклянки води. Змішують борошно і сіль. Додають воду, добре перемішують і замішують тісто, як на вареники. Потім додають фарбу або харчовий барвник і тримають у закритій посудині. Бажано починати роботу з білим тістом, а вже потім додавати основні кольори ( похідні кольори діти шукають самі, змішуючи тісто різного забарвлення ).
Висновок
Отже, зображувальна діяльність відіграє велике значення для всебічного розвитку особистості. У процесі створення зображення в дитини формуються спостережливість
Під час виконання робіт із зображувальної діяльності в дитини відбувається тренування рухів пальців рук. Відомо, що розвиток зон мозку, які відповідають за мовлення, відбувається під впливом імпульсів, що йдуть від пальців. Якщо розвиток рухів пальців відстає, то затримується і розвиток мовлення, хоча загальна фізична активність дитини при цьому може бути нормальною.
Стимулювання мовленнєвого розвитку дітей шляхом тренування пальців рук є одночасно й підготовкою руки до письма.
Важливість засвоєння дітьми вмінь і навичок із зображувальної діяльності саме на етапі дошкільного виховання.
Особливого значення в зображувальній діяльності надається формуванню відчуття кольору, адже колір займає особливе місце в ряді виражальних засобів і рано освоюється дітьми. Опанування кольору як засобу виразності має свою динаміку: від однобарвності через багатобарвність до чітких співвідношень кольорів і до засвоєння законів кольоропоєднання
Для розвитку уяви, творчої активності використовують нетрадиційні техніки малювання, що демонструють незвичне поєднання матеріалів та інструментів. Оволодіння дитиною не лише певною сумою знань і вмінь, але й здатністю в розумних межах фантазувати, активно мислити.
Види зображувальної діяльності, їх характеристика.
Основним завданням виховання та навчання в процесі образотворчої діяльності є одержання дітьми вмінь передавати уяву про предмети, явища за допомогою виразних образів. Залучаючи дітей до художньої творчості, вихователь повинен виховувати в них естетичне відношення до зображувального мистецтва., до оточуючого життя, допомагати накопиченню естетичних вражень, формувати індивідуальні інтереси, здібності, нахили.
Для вирішення цих завдань в дитячому садку ми знайомимо дітей з різними видами образотворчої діяльності такими як малювання, ліплення, аплікація та конструювання. Кожен з цих видів має свої можливості у відображенні вражень дитини про оточуючий світ.
Малювання – це графічно – живописний засіб зображення предметів і явищ, основою якого є колорит, форма, композиція.
Спостерігаючи предмет, діти повинні вміти передавати в малюнку його характерні властивості, створювати художній образ, відображати сюжет; засвоювати деякі елементи візерунка (в декоративному малюванні), поступово набуваючи первинні навички техніки малювання.
Ліплення – це пластичне, об’ємне зображення предметів.
Способом пластичного зображення діти повинні вміти передавати форму предметів, фігур, тварин, птахів, людини; використовувати матеріал (глина, пластилін та інші), який дозволяє змінювати зовнішній вигляд персонажів, їх рухи, пози, досягаючи необхідної виразності.
Аплікація – це декоративно – силуетний спосіб зображувальної діяльності.
Діти повинні вміти вирізувати з паперу різні силуети, візерунки, орнаменти, наклеювати їх на кольорове тло, створюючи повну гармонію. При цьому у дитини розвивається координація рухів рук, самоконтроль, а в роботі з папером, ножицями, клеєм набуваються технічні навички.
Конструювання – це продуктивна діяльність, в процесі якої створюються різноманітні іграшки з різних матеріалів або споруди з будівельних матеріалів та конструкторів.
Конструювання має загальне із образотворчою діяльністю, бо створюючи будь – яку конструкцію, слід обмірковувати задум, виконати ескіз у вигляді малюнка на папері, вирішувати оформлення предмета не лише у відношенні форми, додаткових деталей, але й кольору. Конструювання з різних матеріалів більш ніж малювання, ліплення та аплікація пов’язано з грою. Гра дуже часто супроводжує процес конструювання, а зроблені вироби діти завжди використовують в іграх.
Всі розглянуті види образотворчої діяльності тісно пов’язані між собою. Цей зв’язок відбувається перш за все крізь зміст робіт. Деякі теми є спільними для всіх видів – зображення будинків, транспорту, тварин тощо. Зв’язок між різними видами образотворчої діяльності здійснюється шляхом послідовного оволодіння формоутворюючими рухами в роботі з різними матеріалами.
Нові коментарі