Як спілкуватися з дітьми у відпустці

«Найбільша розкіш — це розкіш люд­ського спілкування», — наголошував Антуан де Сент Екзюпері. Діти люблять бать­ків, а батьки люблять дітей. Здавалося б, саме любов допоможе розуміти одне одного. Але часто спілкування тих, що люблять, закінчується конфліктами, свар­ками, образами і засмученням як дітей, так і батьків.

Особливо це стомлює батьків, нала­штованих на відпочинок, спокій і радість.

Можна бачити розгніваних батьків і дітей, які гірко плачуть, і між ними багато НЕРОЗУМІННЯ.

Всього цього можна уникнути, якщо ЗНАТИ ПСИХОЛОГІЧНІ ПРАВИЛА СПІЛКУ­ВАННЯ.

Саме вони можуть допомогти зрозумі­ти одне одного і встановити теплі і приязні стосунки.

Малюка з дитинства потрібно навчати правил соціального життя. Він швидко по­чинає розуміти, що, спілкуючись з людь­ми, йому доведеться орієнтуватися не лише на свої ВІДЧУТТЯ і БАЖАННЯ, а й зва­жати на відчуття й бажання інших людей, які перебувають поряд, це дуже важливо для злагоди і спокою у стосунках. Для цьо­го слід домовитися про дотримання ПРА­ВИЛ. Правила прописуються батьками ра­зом з дітьми, обговорюється потреба їх дотримання. Наприклад:

ПЕРШЕ ПРАВИЛО — не відлучатися, ні­куди не ходити без дозволу батьків. Якщо спілкується з друзями, то батьки повинні дати дозвіл і знати, де перебуває, щоб не хвилюватися. При собі слід мати номер мобільного телефону батьків, зна­ти ім’я та прізвище своє і батьків. Свій вік.

ЧОМУ? Тому, що можна заблукати в не­знайомій місцевості. Загубитися.

ДРУГЕ ПРАВИЛО — поведінка на воді. Якщо дитина не вміє плавати, то одразу ж потрібно домовитися з нею про умови захисту під час купання: купатися тільки у присутності дорослих або на мілкому місці із засобами захисту.

Встановити час перебування у воді.

ЧОМУ? Небезпечно для життя, можна потонути. У разі тривалого перебування у воді можна переохолодитися і захворіти.

Розмовляючи з дитиною про це, по­трібно не лякати, не лаяти, а викликати осмислене ставлення до цього.

За таким самим принципом прописати правила поведінки в лісі, в полі, в горах, у місті, селі, тобто там, де відпочиваєте.

ТРЕТЄ ПРАВИЛО — вживати їжу лише ту, яку дають батьки, їсти у визначеному місці і в певний час, дотримуючи всіх не­обхідних культурно-гігієнічних навичок.

ЧОМУ? Несвіжа, така, що не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, їжа може стати причиною отруєння організму і хво­роби, зіпсувавши відпочинок усім членам сім’ї.

Правила прописуються батьками ра­зом з дітьми з урахуванням того, де відпо­чивають, важливо, щоб діти були повно­правними учасниками цієї дії, тоді і сприй­мати їх вони будуть не як насильство, а як потребу. Дотримання правил — справа вельми НЕЛЕГКА.

Часто-густо батькам непідвладне управління собою та своїми бажаннями, але саме їх наявність і дотримання до­помагають організації спокійного від­починку. Батькам варто ПАМ’ЯТАТИ, ЩО ДІТИ ЛЮБЛЯТЬ ГРАТИ і засвоюють всі жит­тєві премудрощі через ГРУ. Якщо батьки уміють грати з дитиною, придумують різ­ні ігри та ігрові ситуації, то і КОНФЛІКТИ не виникають.

Якось я спостерігала на пляжі таку картину: світловолосий, блакитноокий, білошкірий малюк тривалий час перебу­вав під пекучими променями сонця. Шкі­ра почала рожевіти, стало зрозуміло, що малюк може обгоріти. Батькам не хотіло­ся йти, щойно прийшли і розташувалися, кортить полежати на сонечку… але для дитини це може мати вкрай погані на­слідки.

І тато знаходить найправильніше рі­шення. Він з простирадл споруджує ко­рабель, який дає тінь і починає гру «Морська подорож на кораблі». Малюк, як ка­пітан корабля, не має права покидати суд­но, і вони з татом ще довго розвивали сю­жет. Тато під бажаним сонцем і малюк у тіні корабельних вітрил.

І ще один приклад з життя мудрих бать­ків. На пляжі відпочиває родина: мама, тато і троє дітей від 4-х до 7-ми років. Одну дитину іноді складно витягнути з води без сліз і скандалу, а тут троє. Мама організу­вала з ними гру в «Азбуку Морзе». Через певний час у її руках з’являлися різноко­лірні прапорці, вона ними передавала ін­формацію, і діти з радістю бігли на берег. Придумуйте різні сюжети, героїв, грайте з дітьми, ви для них станете найкращими друзями. Це позбавить вас від дитячих іс­терик, сліз та образ.

І ще два золотих правила спілкування

Бути ВВІЧЛИВИМ. Ввічливість при­ваблює, викликає симпатію до людини. Ввічливість виражає доброзичливість, відвертість, довіру. На ввічливість хочеть­ся відгукнутися тим самим. Це просте пра­вило має бути знайоме кожному з дитин­ства, шкода, що воно не стало ЗАКОНОМ ЛЮДСЬКОГО СПІЛКУВАННЯ. Діти наслі­дують, вони неусвідомлено відтворюють манеру поведінки дорослих людей, осо­бливо батьків. Тож, якщо ввічливі батьки, то такими будуть і діти. Сумно бачити гру­бу, крикливу маму, яка вичитує свою дити­ну. Грубість, лайка, крик, покарання вчать цього самого й дитину.

Ефект від такого виховання РУЙНІВ­НИЙ. Зростає крикливий дорослий, який лає, сварить, карає. Ввічливе поводження з дитиною виховує в ній бажання поводи­тися так само.

НІКОЛИ не ЛАЙТЕ ДІТЕЙ при СТОРОН­НІХ ЛЮДЯХ — це принижує гідність дити­ни, кривдить її, душевно ранить. Виховання похвалою дає кращі результати, аніж публічна ЗНЕВАГА. (Поставте себе на місце дитини.) Якщо ви помічаєте успіхи дитини, підтримуєте її, радієте цим успіхам, вона завжди буде вдячна вам за це. Ставитися до вас вона буде з довірою та любов’ю.