Жартівливі посиденьки. Фольклорна розвага до Дня гумору для старших дошкільнят

Залу прикрашено як світлицю. На центральній стіні рушники, обабіч стоять лави з керамічним посудом.

Ведуча

У старі часи прадавні

Не любили сумувати

Й зустрічались вечорами,

Щоб себе порозважати.

Посиденьки всіх збирали:

І старих, і молодих.

На горбочках, чи в світлиці,

Чи під тином на колоді,

Чи при свічечці сиділи,

Чи на вулиці, чи в лузі

З хороводами ходили

І співали, як годилось.

Дітям нашим у садочку

Не пасує сумувати

Отже, треба нам негайно

Посиденьки розпочати.

Під українську народну музику зграйкою входять діти й сідають на свої місця.

Ведуча

Ми на вас чекаємо,

Свято починаємо.

Що, любі гості, чули новенького,

Де були, що бачили? Розповідайте.

Перший оповідач

А про Якова ви чули?

(діти плескають у долоні).

Якось Яків сіяв мак

Так-сяк, абияк.

(знизують плечима)

Виріс ярий Яків мак

(плескають у долоні)

Так-сяк, абияк

(знизують плечима)

Та щось коле, як їжак,

(плескають у долоні)

Так-сяк, абияк

(знизують плечима)

Другий оповідач. А ось послухайте новину про кицю і кота.

(діти виконують пісню «Закортіло киці»)

Третій оповідач

А ми на озеро ходили…

Журавель шукав там броду.

(діти стукають по стегнах кулачками).

Жабенятко скік у воду!

(плескають у долоні)

Жук до жаби:

-​ Жу-жу-жу, Журавлеві розкажу,

(Роблять ковзні оплески).

Ведуча проводить гру «Кум-кум» (Українське довкілля. – К.: Музична Україна, 1991).

Ведуча. А чого мовчать наші музики? Може, інструменти свої загубили?

Дитина (з бубном)

Бам! Бам! Бам! (Б‘є у бубон).

Щастя дай, Боже вам.

Дитина (з кастаньєтою)

Клім! Клім! Клім! (б‘є кастаньєтою)

Годі бути сумним.

Дитина (виконує на металофоні гліссандо)

Хурли! Хурли!

Щоб здоровими були!

Оркестр виконує мелодію «Ой лопнув обруч».

Ведуча. Ох і гарні в нас музики! Всім стало веселіше. Може, тепер заспіваємо?

Діти. А якже!

Діти виконують пісню «Ой гоп!»

Ведуча запрошує дітей пограти у гру «Гуси». За допомогою лічилки обирають Вовка та Господиню, решта гравців – гуси. Під музику Господиня жене гусей пастись. Діти імітують рухи гусей: б‘ють крильцями, гелгочуть.

Господиня (по закінченню музики).

Гуси, гуси, додому!

Гуси. Чому?

Господиня. Вовк за горою.

Гуси. Що він робить?

Господиня. Гуси скубе!

Гуси. Які?

Господиня

Сірі, білі, ще й строкаті!

Заховайтеся у хаті.

(Під музику гуси біжать, а Вовк перехоплює їх і заганяє в куток).

Господиня. Вовче, Вовче, а де гуси?

Вовк. Які гуси?

Господиня

Сірі, білі, ще й строкаті!

Вовк. Не бачив.

(гуси роблять «глухі оплески»).

Господиня. Хто це у вас крильцями б‘є?

Вовк. А це пиріжки печуть.

(Гуси сичать)

Господиня. А що це сичить?

Вовк. Печеня шкварчить.

(гуси гелготять)

Господиня. А що то гелготить?

Вовк. А то борщ кипить.

(гуси шиплять)

Господиня. А що то шипить?

Вовк. Каша біжить.

(Гуси: га-га-га!)

Господиня. Що в тебе за ґвалт?

Вовк. То мої молодці ліплять паляниці.

(гуси тупотять)

Господиня. А що це там тупотить?

Вовк. Коні.

Господиня. Можна подивитись?

Вовк. Можна

(господиня заглядає)

Господиня. Та які ж це коні? Це ж мої гуси!

(Гуси вибігають, доганяють Вовка, дають йому прочухана).

Гравці сідають на свої місця.

Ведуча. Гості дорогі, може ви ще цікаві новини знаєте?

(діти розповідають забавлянки).

Оповідачі (по черзі)

Тук-тук-тук! Ток-ток-ток!

(дитина стукає паличками)

Вибиває молоток.

День, день, день!

(дзвонить трикутник).

Дзвенить муха цілий день.

(діти роблять ковзні оплески)

Тихо-тихо в темнім лісі,

Хтось таємний спить в горісі.

(Труть долоню об долоню коловими рухами).

Раптом він проснувся – скік

(тупають ногами)

І співає цілий рік.

(Плескають у долоні).

Оповідач. А я знаю ще одну новину й заспіваю вам її.

(Діти виконують пісню «Два півники»)

Оповідач. А ви ще про цапа послухайте.

(Співає пісню «На городі цап, цап»)

Оповідач. А ми теж про цапа знаємо.

Ішов цап із гори,

А коза з долини,

(Діти тупають ногами)

Стрілися на кладці…

Раз, два, три!

(Плескають в долоні)

Попадали до води.

Вийшов цап із води.

(Тупають ногами)

А коза: «Ги-ги-ги!

(емоційно обігрують слова)

Казала ж – не йди,

Мене пропусти»

Перша дитина. Хіба це новина? Послухайте, яку ми забавлянку знаємо.

(Діти співають забавлянку «Ладки, ладки»)

Друга дитина. А ми колискову знаємо.

(Діти співають пісню «Вечір-вечір».)

Хлопчик-бондао бере молоток і стукає по бочці

Ведуча. Бондарю, а що це ти стукати почав? Не міг зачекати, поки посиденьки закінчаться?

Проводиться гра «Бочка»

Бондар. Це ви все жартуєте та смієтесь, а мені треба до роботи братися.

(Бондар тримає в руках декоративну бочечку і молоток, відтак імітує відповідні рухи. Діти по черзі запитують його)

Перша дитина.

Бондарю, бондарю, що ти робиш?

Бондар.

Дощечки збираю і бочку складаю.

Друга дитина.

Бондарю, бондарю, що ти робиш?

Бондар.

Бочку збиваю, обруч накладаю.

Третя дитина.

Бондарю, бондарю, що ти робиш?

Бондар.

Бочку збиваю, води наливаю.

Четверта дитина.

А як закінчиш, що будеш робити?

(Бондар кладе інструмент, встає і виходить на середину зали)

Бондар.

Гратися!

Ану, бочко, збирайся,

Дощечка до дощечки складайся!

(Діти утворюють коло, щільно ставши плечима одне до одного)

Всі

Котилась велика бочка

(збільшують коло)

З маленького горбочка.

(Присідають)

Та об землю трісь-трісь!

(Плескають у долоні)

Та об землю трах-трах!

(б‘ють кулаками по колінах)

Розбилася так…

Під музику гравці розбігаються, а бондар повинен когось зловити або торкнутись. Той, кого впіймали стає Бондарем, і гра починається спочатку.

Дитина. А ми зараз пісню заспіваємо і таночок затанцюємо.

Виконується хоровод «Веселий каблучок» (Барабаш О.Д., Калузька Л.В., Яновські О.В. Свята і розваги в дитячому садку. – К.: Освіта, 1995).

Ведуча.

Ось послухайте, діточки,

Розкажу і я вам небилицю.

Літала сорока-білобока над лісом.

Літала, літала, та не скрекотала,

Бо у дзьобі мішок зі сміхом тримала.

Де не взявся вітерець-молодець.

Взяв він мішок і приніс у садок.

Вітерець-молодець

Узяв мішечок за кінець,

Мішок розв‘язався, і сміх показався.

Ми сміялись, веселились,

От і свято закінчилось.